Тут зібрані всі опубліковані матеріали цього сайту.
Своєю шостою книгою (Людмила Ромен, “Вірую. Просто тріолети”, Суми, видавництво “Мрія”), яка щойно з’явилася в крамницях, відома сумська поетеса не
Ромашечко біла, в морозній зимовій пустелі, Не в пору свою всім на зло між снігів зацвіла. Піввіку пелюстки латала, так
Мала батьківщино – мій берег Малого Ромену, Тонесенький голос ріки ноженятам співа, Кульбабок гарячі голівки колише трава. Мала батьківщино –
(Медитація) На згадку запалю вночі свічу, В тобі восково-біло протечу. Я теж так можу. – Я мовчу. Я стежку між
Післямова до збірки-волхвеми «Білий лебідь – лебідь Чорний» Спочатку була… смерть-народження. Болісний перехід у світ, який не чекав мене, не
Новела 1. У лютому рано приходять сутінки. Невдовзі, опісля обідньої пори, так м’яко й наступально вони напливають півтонами сірого відблиску
