Липовий цвіт

Гаснуть лип лампади…

18.
Гаснуть лип лампади у туманах сивих
Дощ чаклує: ось і трунок – келих снів.
Долюби!
Схмелій від солоду вишнівок,
Розчинись!
В обійми всю мене замкни!

Не мовчи! Кипи!
Кипи!
О, се Мовчання?!
Дощ цілує білі личка хризантем.
Я не хочу снів
і днів цих проминання –
Тиховодь.
З’яріймось близькості вогнем!

…Гаснуть лип лампади.
Проступає вечір.
Плачуть Лебеді,
о людоньки,
як ми!
Шарпа вітер, мов чужі, холодні плечі.
Відлітаю в Дощ.
А серце так щемить…

19
А серце так щемить…
Для щастя є ще мить!
ЛЮБІТЬ!!!
Молю затято.
Стоять Дощі на чатах.
ЛЮБІТЬ!!!
Цей щем в дощах.
Вогонь іще не зчах!
Частуйся ним, мій любий,
медово кличуть губи.
В розчахнутих очах
так чає, квилить Птах.
ЛЮБІТЬ!!!
Дощі відчалять
від відчаю причалів,
А серце так щемить.
Для щастя є ще мить!
ЛЮБІТЬ!!!
Ось чаша тіла –
солодкий трунок зілля.

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *