Творчий сайт письменниці та композиторки. Людмила Ромен

Сюїта ночі

17.09.2026 Lyudmila Romen

Рондель То Шлях Чумацький перелив себе молочним глечиком. Людмила Ромен Світиться волосся, грає, зорями заклечане, А твої мелодії в мені – звучить кларнет! Ця сюїта*

Читати далі
Від Вія… відвоюємось!

15.09.2026 Lyudmila Romen

Диптих 1. Віддивилося, відхрестилося вікно (впало віко)… Віджилося вербі (визолом випала)… Віджурилось видолинкам (вирви виють)… Відвечерялись вечори (відспівали від вікон)… Відплакали вишні (вітрами витерлись)… Відчорніла

Читати далі
Стежина зоряна – як пуповина

19.07.2026 Lyudmila Romen

Стежина зоряна – як пуповина, З криниці неба до земних криниць, Нанизує для серця голос птиць Промінчик, що веде життям людину. Її бриніння чуєм без

Читати далі
Виростають вірші-верби

27.06.2026 Lyudmila Romen

Виростають вірші-верби. Видноколом, ген – вірші-тополі П’ють слова з криниці неба, Синь розхлюпують мені у долю. Виплакались верби в віршах, Висвітком у полі – Сонця

Читати далі
Несе нам Літо соняхів тарелі

24.06.2026 Lyudmila Romen

Рондель Несе нам Літо соняхів тарелі, Семияриле Сонце – купіль днів, Волошок усміх серед жит-ланів І жайворонків срібні трелі. Збира росу світанок в синій келих

Читати далі
ЗСУ

05.02.2026 Lyudmila Romen

Перепост був про ЄДНІСТЬ, а не про захист чи прихильність до певного… Україна Є, БУЛА І БУДЕ! Хто мене знає ще з часів РУХу, ОУН

Читати далі
Зимобор

03.02.2026 Lyudmila Romen

Зимобор* здравицею зустрів Зиму, зухвало закликав забратися, зняти забороло, згорнути замети, заструмувати. Залютувала Зима: заслала заметілі, захурделила, заметушилася, загарячкувала. Згодом заслабла, збідніла, знепритомніла, змарніла, зняла

Читати далі
Гарячий чай самотності холоне

03.12.2025 Lyudmila Romen

Гарячий чай самотності холоне, Бо він, як я, напився за вікном дощу. Тривоги звір із серцем в перегонах… Гуде «шахед». Полює нас скажений щур. Та

Читати далі
Осінні акварелі

22.11.2025 Lyudmila Romen

Вінок ронделів 1. Рихтує осінь акварелі, Вітри зривають лист в гербарій, Дощ крапа. Випив день ліхтар і Пряде душа з віршів кужелю. У що зав’ю?

Читати далі
Я – українець!

22.11.2025 Lyudmila Romen

Хто я? Якщо коротко: українець. За трудовим походженням – син селянина-бідняка. За фахом – учитель російської мови й літератури. За світоглядом – інтернаціоналіст… За офіційними

Читати далі
Пройшовся дощик вулицями міста

25.10.2025 Lyudmila Romen

Рондель Пройшовся дощик вулицями міста, Під парасолю кожну заглядав, І день втікав у ніч, як ця вода, Від позолоти кленів – золотиста. Як чотки –

Читати далі
Автограф поета на Сулі…

26.09.2025 Lyudmila Romen

Мале коло ронделів 110 річниці з дня народження Йосипа Дудки присвячується… А легковій пряде ронделі, поки засне в траві густій.* 1. Ронделя явлення нам Дудківським

Читати далі
О величавий, древній мій Ромене!

26.09.2025 Lyudmila Romen

Диптих ронделів 1. Стала я твоїм іменням, голосом, Річкою, що зветься днесь – Малий Ромен. Збіглися ромашки до твоїх знамен, День лоскоче Сонце житнім колосом.

Читати далі
Червонолисте слово осені з дощем на «ти»

24.09.2025 Lyudmila Romen

Червонолисте слово осені з дощем на «ти». І неба дзвін бринить сумним пташиним скерцо, Дарує сонце бабиного літа павутин, І ніжиться в теплі останнім бідне

Читати далі
Тривожні випали дні Міста…

08.09.2025 Lyudmila Romen

Тривожні випали дні Міста… Та все ж наважилась виставити свої вірші – бо любов до своєї землі, міста чи села не убити! Ці поезії написані

Читати далі
Цей біль – вас любити!

06.09.2025 Lyudmila Romen

Сьогодні, 6 вересня, світова спільнота відзначає ДЕНЬ ЧИТАННЯ КНИГ! Ви тілом читали вірші мої… І. Павлюк Чи читали Ви вірші мої дико, мукою тіла? В

Читати далі
Чорно-біла. Четверта…

04.09.2025 Lyudmila Romen

Чорно-біла, подерта весна… Між руїн чорні сни прикордоння. Спопелів фіолет на бузку, Ну а білий – в пастельнім тумані. Чим спинити орду? – навісна. Хмаровиння,

Читати далі
Я ще жива, мій сину, ще жива…

10.08.2025 Lyudmila Romen

Я ще жива, мій сину, ще жива… Без тебе ось тринадцять вже минуло… І пам’ять тепла… серце не обнулить. Лишень густіша облягла трава… Терпка трава,

Читати далі
Сад зеленавого дощу

13.06.2025 Lyudmila Romen

1. Сьогодні проявився сад зеленавого дощу на плівці прохолодного ранку – розбудив мене, стоїть: чую голоси крапель за вікном та легкий шелест листя під подихом

Читати далі
Там, де було те́пло…

30.04.2025 Lyudmila Romen

Рондель Хатина потопає у бузку, Кульбави жовтим полотном довкола – Краплинки сонця – в травах сяють вволю. Село всміхнулося очам бузьку. Бабусин світ – краса

Читати далі
Тарасове слово

10.03.2025 Lyudmila Romen

ТАРАСОВЕ СЛОВО ТетраКоло ронделів Я на сторожі коло їх поставлю слово. Т. Г. Шевченко 1. Те слово поставив Тарас на сторожі, Тарасове слово – як

Читати далі
Не заховати слово в позолоту

03.03.2025 Lyudmila Romen

Рондель Не заховати слово в позолоту, Коли під нею лущиться іржа, Коли в душі живе кубло вужа, Бездумно використані всі квоти. Усіх, як птаху, видно

Читати далі
Жива! О, слава небесам!

01.03.2025 Lyudmila Romen

ЖИВУ/Брянцев Володимир – музика, виконання, монтаж відеокліпу/Слова: Людмила Ромен/прем’єра пісні/ Рондель Благословенний день в апсиді ранку! Жива! Живу! О, слава небесам! О Сонце! Усміхнись моїм

Читати далі
Скрипить снігів пергамент, наче доля

27.02.2025 Lyudmila Romen

Рондель Скрипить снігів пергамент, наче доля. Зимове слово скрапує, петля. Жде світла сонць тополі канделябр. Людмила РОМЕН Скрипить снігів пергамент, наче доля, Думки обсіли інеєм

Читати далі
Свобода пружною в ній тятивою

21.02.2025 Lyudmila Romen

Рондель Не треба слів. Хай буде тільки діло… Олена ТЕЛІГА Не треба слів, коли до рук пора брать зброю, Коли плюндрує землю ворог-окупант, кремлівський нелюд

Читати далі
Душа моя – як стиглий сонях

10.02.2025 Lyudmila Romen

Надруковано в Українській літературній газеті 25 січня 2025 року. Вдихнула я Слово Боже ТвОРець мене видихнув словом: «БУДЬ!» І сталось: вдихнула я Слово Боже, ПРАвдиве,

Читати далі
Я вірю в синів!

07.02.2025 Lyudmila Romen

Вродилась людським, дуже кволим насінням, Та в рідних лугах є зело помічне. І ось вже стежки топче день мій осінній, Та вірю в синів, що

Читати далі
За мотивами поезій Анатолія Криловця

07.02.2025 Lyudmila Romen

СВІТЛІЙ ПАМ’ЯТІ Анатолія Криловця ЦИКЛ РОНДЕЛІВ * * * Страсну свічку удвох в негоду Захистімо крильми долонь. А. Криловець Я тебе, наче страсную свічку, Між

Читати далі
УзоРАМИ заклечані шибки

24.01.2025 Lyudmila Romen

ТриКоло 1. Узорами заклечані шибки, Стоять без шелесту ліси готичні, Дві постаті застигли еротичні, В цілункові злилися на віки. Торкнулась гілка поблиску руки, Дихнеш –

Читати далі
Голос Чураївни

24.01.2025 Lyudmila Romen

25 січня 2025 р. виповнюється 400 років з дня народження Марусі ЧУРАЙ! Тема української народної пісні, Душі Жінки постійно присутня і розвивається у моїй творчості

Читати далі
Осіннє яблуко тримай в долоні

13.01.2025 Lyudmila Romen

Тримай в білій долоні яблуко бо то серце моє осіннє… Станіслав Новицький Осіннє яблуко тримай в долоні – Достигне серце тихо у твоїм теплі, Бо

Читати далі
Тривога б’є хлистом…

10.01.2025 Lyudmila Romen

Рондель Тривога б’є хлистом. Тріщить у грудях. (Свободи зупинить Сонцеворот?) Всі звуки хижі, гострі. Автор нот? Від жаху Світ – як кам’яне погруддя… . Під

Читати далі
Святвечір…

26.12.2024 Lyudmila Romen

Святвечір… Сонцестояння. Споряджаємося стрічать Святе Світло. Священнодійство. Скрипить сніг, стозоро сяє. Скоро, скоро!.. Сімейне свято: Сосни – світилки! святково сяє світлиця. Споглядаю святковий стіл: споживаємо

Читати далі
Відгомоніли гаї

10.12.2024 Lyudmila Romen

Відгомоніли гаї голосними, Відзеленіли, – безлиста душа, Відсолов’їнились. Подих вже зимний. Вляжеться вжовклого листя скрізь шар. Віттями-струнами Сонця осіннього Вдарить в підмерзлі озерця небес… Видихну

Читати далі
Наче вірші без слів…

02.12.2024 Lyudmila Romen

Дні наших мовчань, наче вірші без слів, Дощі без небес… І без зерня горіхи… За мить захлинуся сльозою і сміхом, Розталий крик-біль утече в ніч

Читати далі
Планида

02.12.2024 Lyudmila Romen

Присмерк… помріялось про папороть, перші поцілунки, прихлинули притаєні почуття, плечі поникли, підупали, причалапала пристаріла печаль, порозкладала притужавілі пелюстки… Притуга приском. Притомнію, пам’ять пробудилась, покотьолом прокотилась

Читати далі
Розтеклись чорнобривці стрічками

26.11.2024 Lyudmila Romen

Розтеклись чорнобривці стрічками, Мерехтить морозцю фіолет. Мої Суми – осінній сюжет То хореєм в мені, а то – ямбом. Такі пахощі! Сонце промінням Аж лоскоче,

Читати далі
Подаруй мені листя осіннє

23.11.2024 Lyudmila Romen

Рондель Подаруй мені листя осіннє (Цвіт весни дарувати не зміг). Хоч дощем окропи мій поріг, Словом біль замоли. Неодмінно Буде осінь – ця мить воскресіння!

Читати далі
Воскресенська вулиця

04.09.2024 Lyudmila Romen

Воскресенський храм*, збудований коштом Андрія – сина Герасима Кондратьєва, єдиний свідок засновника міста, освячений уже через рік після смерті батька – у 1702 р. Світлохрамно

Читати далі
Осінь. Дні вагомі, наймудріші…

04.09.2024 Lyudmila Romen

Осінь. Дні вагомі, наймудріші, «Сад пісень» співа шляхи Сковороди… В павутинні примостилась тиша – Смокче лапку тихо, вмочену в меди. Збились в купу змії і

Читати далі
Друге вересня 2024

04.09.2024 Lyudmila Romen

Рондель Вересневі пісні журавлині Замість дзвоника в небі дзвенять. Першокласників шереху п’ят – Не відчує подвір’я їх нині, Не стечуться вервечками-клином, Галасливих не буде шкільнят…

Читати далі
Вам літа відраховує дзвоник

02.09.2024 Lyudmila Romen

Доземний уклін тобі, Учителю Вчителі, дорогі вчителі, Ви, як зорі ясні на землі, В душі сієте зерна любові Материнським своїм щирим словом. Вам несу я

Читати далі
Пустовійтівка

17.08.2024 Lyudmila Romen

Просте село на березі Сули, Праворуч роменської траси. Проїздом з Сум вклонюся цій землі – Петрова вотчина прекрасна. Простерлась слава аж до Соловків! Порубане козацтво

Читати далі
Калейдоскоп космосу – космеї

16.08.2024 Lyudmila Romen

Калейдоскоп космосу – космеї – колоритні красуні краю, композиція КОНсонансна, кольорові капелюшки кружляють коло колодязя; кроткі, креативні, констатують кабалістичні КОНи… Крайнеба квітує класичний клавір –

Читати далі
Від того Серпня – косовиця

16.08.2024 Lyudmila Romen

Минула день чергових роковин… Від того Серпня – косовиця. Я – покіс… А ти – як сонечко на житнім колосочку. Світлину свічка гріє. Скрапує день-віск.

Читати далі
Липовим медом душа

13.08.2024 Lyudmila Romen

Рондель Липовим медом душа, як бджола, Вас присолоджує для поцілунку, Стеблами рук обплітається в’юнко, В постіль кладе запашного зела. Жінку, як німфу, народить Сула, Свято

Читати далі
Залюблена у сонячну красу!

04.08.2024 Lyudmila Romen

Рондель Залюблена у Світ, у сонячну красу Душа не потребує іншого творіння, В день рівнодення – найсвятіше Воскресіння, Бо возлюбив так нас любов’ю Дажбо-Сур. Ступи

Читати далі
Вкраїна воскресне!

02.08.2024 Lyudmila Romen

Втаврований визолим віск, Вглибаймося венно в Вкраїну, Випалюймо ворога виск Вустами-вогнями віднині. Вітають всеквіттям вінків Визвольників-воїв відважних, Велична во віки віків Вкраїна! Відплатимо, враже. Відкинемо

Читати далі
Тризна по Ірині Фаріон

23.07.2024 Lyudmila Romen

ТриКоло 1. Стріляли у жінку? – Та ні. В крик душі – в душу Мові, У серце Вкраїни, у серце мільйонів. Тінь встала із лави

Читати далі
Життя – нагорода

10.07.2024 Lyudmila Romen

Розстрілюють краплями цівки дощисті Всі наші гріховні, облудні думки. Зізнаймось: чи маємо душі всі чисті?!. І що нам Голгофа, ГУЛАГ, Соловки?.. Хто роду від роду

Читати далі
Світлотінь самотності

08.07.2024 Lyudmila Romen

Цикл 1. Світлотінь самотності смичком смикала струни-спалахи свічі. Світлини сум’яття стозорились. Стікала, сходила слюгою… Сторожко стрічав сховок себе… Споночіло… 2. Самотність скручувала спіраллю сильно, страшно…

Читати далі
Тиша. Спокій.

07.07.2024 Lyudmila Romen

Тиша. Спокій. Така безтілесна. Вчора ж крила – летіли любить… Сумно листю. Стежки наші хресні, І цвяшком трепет мій у тобі. Ти розтовк люстро дня.

Читати далі
Ромашкова рапсодія

07.07.2024 Lyudmila Romen

Рано-раненько рум’янок розкривається, радіє, резонує ранку, розв’язує, розправляє, розгортає рантухи; розсипаються разки рос. Ромашки – ромен-зілля – рими Рами, рідкісні рими Ромен, Романтичні ритми РА-Дажбога.

Читати далі
В очах бабусеньки – ввесь світ!

03.06.2024 Lyudmila Romen

Пришив ось хмарку сонцепромінь до тополі, Та біла хмарка усміхається, висить… У пам’яті бабуся – огородець поле, Блищить городина у крапельках роси. А я мала

Читати далі
Заціловує Сонце мої вуста

20.05.2024 Lyudmila Romen

ТриКоло* 1. Заціловує Сонце мої вуста, В СЕБЕ ВСОТУЄ ЩАСТЯ МОЛИТВУ, І спалахують Світу пюпітри, І роздмухує вітер вогонь кантат. Всесвіт зорі кує – вічний

Читати далі
На моїй землі не буде білих прапорів!

16.04.2024 Lyudmila Romen

На моїй землі не буде білих прапорів! Лише небо – в білопінні хризантем-хмаринок, Між пелюсток Сонце грає – жовті кольори, Та тюльпани острівцями – безліччю

Читати далі
Вдихнула я Слово Боже

15.04.2024 Lyudmila Romen

Рондель. ТвОРець мене видихнув словом: «БУДЬ!» І сталось: вдихнула я Слово Боже, ПРАвдиве, як світло Отця – не ложне, З яким до народу пророки йдуть.

Читати далі
Тарасове слово

15.04.2024 Lyudmila Romen

Рондель. До 210-ї річниці Тараса Шевченка. Тарасове слово – як хліб і вино, Тарасове слово – то мудрості світло. Беріть, пригощайтесь. Хай душі просвітлить. Візьміть

Читати далі
Весна під обстрілами…

11.04.2024 Lyudmila Romen

Стояла я і слухала весну… Леся Українка. …і мертвим, й ненародженим діткам в Україні сущій… Помріяла про Лесину весну, Весна мені війною пахла. Верба під

Читати далі
Нарциси – наречені

05.04.2024 Lyudmila Romen

Навесні надивляйтеся нарцисами: набожні, неквапливі, набавляють настрою; нарочито назвалися нареченими; насніжено-накрохмалені, напахчені, назбігалися ніжно-білі навмисно напоказ. Нахилюся низенько (назустріч навшпиньках) надивитися – напоять ніжними награшами…

Читати далі
Втанув в ирій синій…

21.03.2024 Lyudmila Romen

Миколі Самохіну присвячується З-під снігу взяв ти барви-колорити, Талант від Бога. О душі краса! І серце мріло: рідний край – яса! Любов в полотна щедро

Читати далі
Добрела до Дудківських доріг…

14.02.2024 Lyudmila Romen

У Широкому Яру Добрела до Дудківських дрімних доріг, Добарвінилася, досиніла долом. Дано дбати далечінь. Дарами дому – Домотканий дух. Довеснений добіг Добрий дощ. Долонями долівку

Читати далі
Шановній землячці Людмилі Ромен з нагоди ювілею

28.01.2024 Lyudmila Romen

Любов Матузок: Двадцять восьмого січня бувають дива, у яких – ні сльози, ні образи, ні драми. «З ювілеєм!» – Шепоче Людмилі Сула, а Покровський узвіз

Читати далі
Це вечора тінь…

23.01.2024 Lyudmila Romen

Мліла до щему від холоду хвиль, Що лоскотали мої босі ноги. (Хто поведе в золотий Листопад?) Берег і я. Море Суму. Нікого. Човником небо снує

Читати далі
Усе прямує світлоколом

20.01.2024 Lyudmila Romen

Релігійний світогляд сам по собі ніколи не існував і не існує. Він постає із безмежжя форм загального світогляду як вияв часу буття роду (народу). М.Ткач,

Читати далі
Дивна жінка на березі моря…

12.01.2024 Lyudmila Romen

«Коли не було з нащада світу, Дажбоже! Тоді не було Неба ні Землі, Дажбоже! А лише було синєє море, Дажбоже!» Колядка про сотворення Світу. *

Читати далі
Як чисто пишеться снігами січня!

09.01.2024 Lyudmila Romen

Як чисто пишеться снігами січня! Волхвує-колядує білодень! Сніги й сонцЯ збира у дзьоб синичка, А я – лиш смутки білі. Де ти, де? Я колядую

Читати далі
Калина – красуня-дівчина

09.01.2024 Lyudmila Romen

Калина – красуня-дівчина, козацького коріння: кармазинова корсетка, колоритна квітаста крайка, красні коралі, колти кільчасті, коло криниці комонника-козаченька колобродить, кладе кетяги калини кохання… Клекоче козацька корогва

Читати далі
Він – Великород!

08.01.2024 Lyudmila Romen

Іванові Низовому …недобиток-орда післябатиєва… …Рідне в Україні добиваючи, Прихищати зайду-москаля? … Виявляє нахили зміїні До Вкраїни цей москаль. (Уривки з поезій 1999 р.) Іван Низовий

Читати далі
У саду калина – мов капличка

07.01.2024 Lyudmila Romen

У гаю калина – мов капличка… М. Петренко. У саду калина – мов капличка, – Червоніє рясно в осені моїй. Тут стою. Молюсь. Горю, як

Читати далі
Пам’яті Василя Стуса

06.01.2024 Lyudmila Romen

О земле втрачена, явися Бодай у зболеному сні, І лазурово простелися, І душу порятуй мені. Василь Стус Вінок волошково-сонячний впав Василеві в волосся… Влігся, врісся

Читати далі
У свічаді моїм лиш одненька свіча

18.12.2023 Lyudmila Romen

У свічаді моїм лиш одненька свіча, Вогник блимає, сяє, торка за плече. Спогад рветься, болить… і сльозам гаряче. У свічаді моїм причаївся відчай. Твій холодний

Читати далі
На покуті душі…

14.12.2023 Lyudmila Romen

На покуті мигає спогадів лампадка… Маленький павучок приповз. Погрітись, мо’?.. Ліг тихий вечір. Наче чуюся в порядку, Та чом шкребеться в шибку мокрий сніг, ЗимО?

Читати далі
Порадувала снігом нас зима

13.12.2023 Lyudmila Romen

Порадувала снігом нас зима. Як випав в листопаді, так і досі. Підсолоджу день калиновим морсом, – Як до душі цей України смак! Знов порошить. Пухнастий

Читати далі
Паляниця – плоть-пам’ять праотців

13.12.2023 Lyudmila Romen

Паляниця – плоть-пам’ять праотців, пашить посередині полотнини – пухка, пахуча, підрум’янена, поживна, полем пшеничним пахне… Перехрестимо пучками, поклінно поцілуємо, пошануємо по-родинному, позгадуємо праведних пращурів, пра-пра…

Читати далі
Душа допряла домотканність дум долинам

13.12.2023 Lyudmila Romen

Душа допряла домотканність дум долинам, Дзвінкоголосий день доллє Даждьбожих див. Досвідчу днесь: дідизна дорога, дослівна – Державу дбать, догранить діамант дарів. Дощами Даждьба допою душі

Читати далі
Душа до душі – два джерельця

13.12.2023 Lyudmila Romen

Душа до душі – два джерельця, доливаються. Душа душу – до денця допиває… Дощиком дострунюймось, домацуємо дерево добра… Досвітні дива. Диптих дихання… Довірливість: достиглі доторки

Читати далі
Спротив – священний!

06.12.2023 Lyudmila Romen

Сотворимо суголосся сокровенної Соборної сили! Станемо сміливо, сестри, сини, спивши Стяга синь, Сонця сяйво! Сповнені стокрилої снаги станемо стіною, спраглі Свободи! Сяятиме столиця! Стулимо серця

Читати далі
Глина

06.12.2023 Lyudmila Romen

Що з нею влітку я робитиму? Який мені в цій глині смак?! Не знаю… Коники ліпитиму… М. Пасічник. Гончарне коло днів. І ми самі собі,

Читати далі
Чужина

06.12.2023 Lyudmila Romen

Диптих 1. Чужина – могила, чужина – труна, Душа на чужині як чайка сумна… О. Олесь Пішов у світ дорогою вигнання… Чи ж соловей співа

Читати далі
Їжачок і каштанчики

03.12.2023 Lyudmila Romen

Стрів на стежечці осінній Їжачок своїх братів. Тільки чом вони зелені Їжачок не зрозумів. Запитав про те у мами: Що за рід теж колючкий? То

Читати далі
Засіявся зорями звід

03.12.2023 Lyudmila Romen

Ніч яка, Господи, місячна, зоряна!.. Михайло Старицький. Звечоріло. Засіявся зернятками-зорями звід, замиготіли, заясніли знаки зодіаку. Задивилася залюблено: зорі завжди заворожують, засновують, заманюють заглянути за засвіт.

Читати далі
Награш насолоди

03.12.2023 Lyudmila Romen

Цикл 1. накопичила недолюбленість нагромадила недоласканість набридло наодинці налягла негода нахолола награш насолоди незмінний… 2. набачив нагукнув нараяв нарОспальці* намовилася ніде нема направду найщирішогосльоз намолотили

Читати далі
Сніг колючий, холодний в самотній душі

29.11.2023 Lyudmila Romen

Роменлет Хочу сніг у своїй душі Переплавити на ромашки. Тетяна Пишнюк Сніг колючий, холодний в самотній душі. Кволий спогад, як мрево: несеш ти ромашки… Як

Читати далі
Сьогодні щедрі дощі…

29.11.2023 Lyudmila Romen

Сьогодні щедро нам послала Доля* Дощі: рясні, солодкі, заливні. Ми в них не в сні, ми в осені одні – Останні квіти… чи колишні болі.

Читати далі
На дівич-горі

29.11.2023 Lyudmila Romen

посивіли чебреці і любистки стали голими кулі баб забилися сон-травою рай-зіллям зносилися зозулині черевички приворот-(от тіло!)-зіллю я дощем до щему Його не стрітення розрив-трава стрі́ла

Читати далі
Заховався у камені ти…

25.11.2023 Lyudmila Romen

Малий синочок на могилі тата Чом холодний такий, рідний таточку? Заховався у камені ти… Я – маленький ще, тут, зміг прийти, Я цілую тебе… сповзла

Читати далі
Вага відлучень

25.11.2023 Lyudmila Romen

Вітер віттям відшумить, Вигорять вуста. Відвикну?.. Вечоровий взір, візьміть, Вчора вишила Вам вікна. Вчора, вчора… Відтепер Вловлюю вогке відлуння Ваше виголосом верб. Веретено – вісь

Читати далі
Вогні… вогні… вселяють віру

25.11.2023 Lyudmila Romen

Обираючи богів, ми обираємо свою долю. Публій Вергілій Марон Вогні вечірні ваблять вікна, Віск вулиць вилився – віщує. Валькірія, вслід відпущу вас, Втечу в верлібри.

Читати далі
Курчата

17.11.2023 Lyudmila Romen

Лічилка Раз, два, три, чотири, п’ять – рахували ми курчат. Поки так ми рахували в нас курчата підростали. Раз, два, три, чотири, п’ять – Нумо,

Читати далі
Золота пектораль осені

13.11.2023 Lyudmila Romen

Кленового листя! – ну, просто, аншлаг! Аж СОНЕЧКА хрускіт ляга. Йду назустріч. Це Бабине Літо – тепла напряла, Несе як праматір щось в вузлику хустки.

Читати далі
Мак пала на шевроні

05.11.2023 Lyudmila Romen

Напнув павучок павутинку – як п’яльця: Бери промінь Сонця і долю гаптуй! Я вишию бджілку, крилом золоту, Ось крапелька меду на серці, аж в пальцях.

Читати далі
Сумська артилерійська

03.11.2023 Lyudmila Romen

Слова і музика Людмили ГУДКОВОЇ-РОМЕН Українські збройні сили – Наша гордість, честь і слава! Щоби добре нам служилось, Щоби мир був у державі. Приспів: Солдати:

Читати далі
Я – не самотня…

03.11.2023 Lyudmila Romen

… ми ж не самотні: адже я і ти – нас двоє, Місяцю. В. Коломієць. Я притулюся до плеча верби цим тихим вечором, Вже й

Читати далі
Хлібне поле й я

03.11.2023 Lyudmila Romen

Диптих 1. Межи пшеничного колосся забрела на мить: У лоні я ношу чи донечку, чи сина? Животик слуха, тулиться волошка синя. Межи пшеничного колосся забрела

Читати далі
Молюсь за Матір-Жінку

03.11.2023 Lyudmila Romen

Я помолюсь за страдницю – за Матір-Жінку, За ту, що Роду й Світу народила Сина. Щоб дать життя – не пошкодуй крові краплину. Я помолюсь

Читати далі
Я забуваю СУм’ятливий СУм

01.11.2023 Lyudmila Romen

Я забуваю сумніви і сум. Я воду п’ю у Сувиді з криниці. Ліна Костенко, «Сувид». Я забуваю СУм’ятливий СУм, Прошкуючи на берег річки СУмки, На

Читати далі
Смакую дні – осінні яблука дозрілі

01.11.2023 Lyudmila Romen

Смакую дні – осінні яблука дозрілі. Мій біль як нелинь. Дано повноту життя… А як збагнуть його? Чи знаєм до пуття? І тягнеться душа до

Читати далі
Калиновий фреш

31.10.2023 Lyudmila Romen

Фреш калиновий дня. Дух осені трива. Пишу цей вірш, немов молюся стиха. Шелесне вітер листям, здійме вихор… У вікна світять очі жовтня. Барв дива. Покрова.

Читати далі
У Грозі – не гроза

11.10.2023 Lyudmila Romen

У Грозі – не гроза. І не блискавки, ні, Перунові. Сліпло Сонце від сліз материнських, пекучих. В них – біль… Впало віко над сином. Сьогодні

Читати далі
На алеї Слави

05.09.2023 Lyudmila Romen

Народила Мати сина – Українця! Янголятко колисала і ростила. Виріс. В світ широкий вольний відпустила. Та війна… А куля, може, ж помилиться… Віддала Вкраїні сина

Читати далі
Чорнобривці…

05.09.2023 Lyudmila Romen

Чорнобривців насіяла мати, – Чорнобривці – синочки-сини… Поміж куль у горнилі війни Волонтери, бійці і солдати. День і ніч гради. Передова, Феєрверками кулі й снаряди.

Читати далі
Гризунове небо

29.08.2023 Lyudmila Romen

На сороковини Анатолія Гризуна Небо вкраїнське щоніч на колінах, Біля могилки припало, не спить, Молиться тихо, як батько, невтішно, Зорі небесним барвінком мигтять. Літо по

Читати далі
По вічному колу

28.08.2023 Lyudmila Romen

Миколі Луківу А сонце Дажбоже по вічному колу*. Стоквіттям чи в снах, чи літах слово лунить, Бреде по життю щедрим дощиком Луків, Веде своє слово,

Читати далі
Я маком червоним – розверзнусь і гримну!

28.08.2023 Lyudmila Romen

Об долю частіш набиваю я гулі. Веде хто зловтішну зі мною цю гру? Пробитися хочу – черствішає ґрунт. Напитися хочу – дають сік цибулі. Та

Читати далі
Відлунює Ромен

26.08.2023 Lyudmila Romen

Тріолет Ромен хіба не родич Рима? Д. Білоус О вічність Риму! – а з віків відлунює Ромен… Дикоцвітінням сонм Богів злітує долю. Чому ж серця

Читати далі
Над Сулою

26.08.2023 Lyudmila Romen

Тріолет І юність з обрію, як сонце, спогадом зійшла. Від білих тіл русалок ночі білі над Сулою, Утоплені у Місячні мелодії доплачуть Долю. Кохання з

Читати далі
Ромен. Відлетіли книжки…

23.08.2023 Lyudmila Romen

Із приводу влучення у навчальний заклад м. Ромен у День державного Прапора України. ОбразИ України ще вразять тебе, дикий кате, Наганяєш страху? Твої бомби –

Читати далі
Чернігів. Яблука жалоби…

20.08.2023 Lyudmila Romen

Російські війська вдень у суботу, 19 серпня, завдали удару по центру Чернігова. 7 загиблих, поранень зазнали 144 людини, зокрема 15 дітей. Весь люд святочно йшов,

Читати далі
Скорботна Спасівська субота

05.08.2023 Lyudmila Romen

Симфонієта Світлій пам’яті сина Володимира 1. Сопранове соло сльози… Супроти скорботної самоти світило Сонце, – сміялося, сіяло синь сокирок синовими снами, сплітало струни-стебла скошеного серпня…

Читати далі
В твоїм саду

04.08.2023 Lyudmila Romen

О, не мовчи! Я ж яблуко даю! А ти мені шкодуєш навіть листя? «Бери мене, мов яблуко…», М.Данько В твоїм саду такі медові трави! Замріялось

Читати далі
Літо яблучка вмиває

03.08.2023 Lyudmila Romen

Літо яблучка вмиває, Кропить дощиком рясним. Прийде Спас і сад – врожаєм – Чистим серцем освятим. Думка лине в мирний серпень: Літо, яблучка і ми…

Читати далі
Залітнення

29.07.2023 Lyudmila Romen

Зцілює заціловане засонцене зілля. Золотоголосий зозулинець зойкнув. Задалеко закувала зозуля: зозуле, зозуле… Загуба. Замріявся золотушник, загордився зірочник – зухвалець, зроджений Зіркою. Зомліла, заніжилась залітненням земля

Читати далі
Пожинати пора

29.07.2023 Lyudmila Romen

Петро, Павло постоли позношували, пісного попоїли, попостували, посвяткували празник. Погоже поліття, поколосилося поле, поважчала пшениця, пожинати пора. Пора першого пожинку. 07.11.22 Зі збірки «Образи, обрАзи,

Читати далі
Возлюби! Біля тебе мій син…

05.07.2023 Lyudmila Romen

Молитва Мудра тишо, утиш опечалену душу. Хай тихесенько-тихо увійде мій Бог. Мене милість Його відведе від тривог, Він утіха моя у годиночку скрушну. Боже праведний,

Читати далі
Розбуди громи!

05.07.2023 Lyudmila Romen

РОЗБУДИ ГРОМИ! Коханий мій, – така мелодій ніжності яса, Моя пекучо-сонячна, свята годино! З безладдя днів моїх, ілюзій проступа краса, Від подиху твого відтала, мов

Читати далі
Коротка ніч – як віск…

22.06.2023 Lyudmila Romen

Сльоза печальна витікає в ніч, як віск… Коротка ніч – втопилася в тризвук тривоги, Десь там… в очу застиг, засклив пекельний овид, У Бахмуті стоять!

Читати далі
Світе: SOS!

14.06.2023 Lyudmila Romen

Катастрофа* Каховської ГЕС Вода – стихія мудра. Все живе Листком, корінчиком, а чи вустами Вбира снагу життя – віддасть дарами. А ви – як зброю

Читати далі
Холонучі трави

24.05.2023 Lyudmila Romen

Холонучі трави на всі видноколи! Та квітне крізь сум дня ромашечка біла, Пелюстки змахнула – білесенькі крила, До обрію лине! На обрію – голо… А

Читати далі
Шевченкові шляхи

23.05.2023 Lyudmila Romen

ШЕВЧЕНКОВІ ШЛЯХИ Шевченкові шляхи – шрами шпіцрутенів… широкомовні, широкополі, шорсткі, шарпані шарварком, шершаві… шкарубка шкоринка… Шелестіла шелюга Шевченковим: «Приспані, приневолені, панщиною пригнічені, пригноблені, пробудіться!..» Шпориш

Читати далі
В вишиванці душа розквітає

17.05.2023 Lyudmila Romen

В вишиванці душа розквітає Особливо, щемливо – бабусина нить, Як сади біло пінні – розмаєм, Чарівливого зілля на лиштві весни!?. В вишиванці і Сонечка промінь,

Читати далі
Родини фортеця

15.05.2023 Lyudmila Romen

Сім’я – це основа традицій, родини фортеця, Де мудрість батьків дітям стелить в житті добрий слід, Де батько і мати в любові продовжують рід. Сім’я

Читати далі
Білим болем квітнуть вдови…

15.05.2023 Lyudmila Romen

Скрізь весна. Та не в Бахмуті: Чорно, димно… Життя – стерто. Вої – в молитви закуті, В вічі заглядають смерті. Пух летить з пісень тополі,

Читати далі
Маки – метеори

09.05.2023 Lyudmila Romen

Мені маки* – метеори метаморфоза… мартирологи маківки минулого… Милостиві мироносиці миром мастять мовчки моляться маминими молитвами між молодими могилами… Материна мука – мовчуща… малюнок могилок

Читати далі
Півонії – пишні панянки

09.05.2023 Lyudmila Romen

Півонії – пишні панянки, порозлягалися палісадником, пишаються; підкрохмалені пелюсточки платтячка прикрашають. Порожевіли по полудню, під променями пломеніють, приваблюють. Покручені паничі підкралися, повилазили поверх подивитися, позалицятися.

Читати далі
Мазепа мислив майбутнє

09.05.2023 Lyudmila Romen

Мазепа мав мрію, мислив майбутнє – малоросії? – Многорусії! – многовікової, многоликої! Мав мрію: мундир московський Материзні муляв. Межа мечем мітиться, мир мечем міряється. Міра

Читати далі
Бризки бузку

09.05.2023 Lyudmila Romen

Божевільні бризки бузку! Бережіться буйноквіття безу! Біло-ніжні, бузково-фіолетові багатоквіткові буклі – беру букет – бентежуся, бальзамом б’є біоенергія БРАхми… Батьківський будинок багатий бархатом безу –

Читати далі
Джерело

09.05.2023 Lyudmila Romen

Джерело дзюркоче (десь-то долинають далекі дзвони), доспівує, допиває дзеленчання; дохлюпало думи джмелиним дзумкотінням, дополоскало днину… Дивишся донизу: дерева до дна дістають, дотикаються до душі… Дзеркальне

Читати далі
Молюсь за тебе, синку!

26.04.2023 Lyudmila Romen

Присвята воїну-родичу, і всім синам-захисникам… Молюсь за тебе, синку та онуку, Хай Ангел береже і серце, і плече Твоє, і матері сльозу терпку з очей…

Читати далі
Осанна тобі, Випадковосте

26.04.2023 Lyudmila Romen

Осанна тобі, Випадковосте, Ти струшуєш долю, як грім, Ти правиш Світами – що Слово є, І в римах ми зримо – у грі. Із Кону

Читати далі
Душа як бджілка

07.04.2023 Lyudmila Romen

Душа як бджілка хоче пахощів весни, Тюльпане мій, в пелюстках вуст – благоговійно! Припала. Затишно, й на мить пощезли війни, Благую вість… Там вітер поруч

Читати далі
У морі буднів сих…

31.03.2023 Lyudmila Romen

У морі буднів сих піднять вітрило – і до Вас – любить! Литаври тіла, – вже не втримать сонячного згуку. Весна! Черемхи білого роялю ніжні

Читати далі
Музика любові

31.03.2023 Lyudmila Romen

Любов – прозора музика, вона – як нотка ціла. Я ж до пісень РАдійних нам складала всі слова! О, хто ж ту світловічну нотку нам

Читати далі
Веди у березень

28.03.2023 Lyudmila Romen

Нуртує в жилах сік, і білокоро тіло в’ється! Весна прийшла, відкрило серце ластівки крило. О, підем в Березень, любов’ю Світ для нас озветься, І забринить

Читати далі
Щовесняне щедрування

17.03.2023 Lyudmila Romen

Щастилася щедриковим щебетанням, щойно… Щедрик* щедрував щовесни щирою щедрівочкою: щадкам – щедрості, щастя щовечірнього щебетав; щедрувальники щодуху щиренько – щоніченьки щонайласкавішої, щастячка щочасного, щедрот щоденних

Читати далі
Великдень!

17.03.2023 Lyudmila Romen

Вербозілля вквітчалося – весна! Весна виспівує, виціловує, витьохкує! Веснянки вигукуються, відлунюються вільнокрило. Відтепліло весло Веселки, вперше весело вмочилося в виблиски Ворскли, Виру… Водяник вигулькнув: видивляється

Читати далі
Жовто-блакиття!

01.03.2023 Lyudmila Romen

Жовто-блакиття! – в небі Сонце волі – Жаркая квітко, ласкою нас освіти, Жагучим полум’ям любові. В долю Жмутки-струмочки світла уплети! Жаль, вжаль премудрістю. Хай серце

Читати далі
Чорнобривці, моя мамо

07.02.2023 Lyudmila Romen

Чорнобривці, моя мамо, чорнобри… У небесному надрам’ї ти зориш. Посаджу і заспіваю: роду цвіт, чорнобривці, мої славні – квітне Світ. Чорнобривці чорноброві – розмах крил,

Читати далі
Іконостас ірисів

07.02.2023 Lyudmila Romen

Триптих 1. іч іриси ізвечора імлисті ігранками інтимними імкну ідіоми іскряться ірреальністю ідилією іще ігристі істоти інколи імідж іронічних 2. іриси – ізмарагди* іменую іконописцями

Читати далі
Між мальв

07.02.2023 Lyudmila Romen

Триптих 1. Мерехтять метелики між мальв. Милуюся. Міниться, минає мить. Мріється. Менует маестро-цвіркун музичить. Мережиться мудра молитва. Мудрішаю. Миро медів. Молодію. 2. Міжвіконням многоликі мідянисті

Читати далі
Зажурилась

06.02.2023 Lyudmila Romen

Зажурилась. Сни зникають. Ранок. Я – сама Зимувала і зимую… Січень навіває Заметіль на долю… Літечко, хоч не дурмань, Зеленню і сонечком сповий у ріднім

Читати далі
Стрітення – Стрічання

06.02.2023 Lyudmila Romen

На спомин Маленька хатонько убога, – Наш сховок серед лютої зими, Громничний* запалила Вогник, Крижинно-вмерзлими у ніч крильми. У серці смутки – білі квіти. На

Читати далі
Сьогодні сумний сніг, синочку!

19.11.2022 Lyudmila Romen

Світлій пам’яті сина Володимира у дату його з’яви у цей Світ… спала?.. сновидою сновигала сама собі… споночіла світлиця схлипує сама собою спасаюся… світло світильника скаче

Читати далі
Сльоза в сльозі

05.11.2022 Lyudmila Romen

…і зірка зірці крізь сльозу говорить: яка вона заплакана й мала. Володимир Затуливітер Свічки життя – лузайте, гарбузи! На Сонці – гарБУЗове спить насіння. БУЗьки

Читати далі
Спільна доля

05.11.2022 Lyudmila Romen

Нам буде сонцем кожен кущ і камінь У ці хвилини гострі і щасливі! Олена Теліга У кожнім з нас із рідним краєм спільна доля. Зберімо

Читати далі
Вересневі вільнодумства

18.09.2022 Lyudmila Romen

Цикл 1. Віють вереснем вітри. В верховітті вільхи – вихор. Вільнодумний, владний витвір Вихоплю, втоплю в віки. Виноградних вип’ю вин, Висвячу віршами вечір. Виокремлю віщих

Читати далі
Величний стяг мого народу!

24.08.2022 Lyudmila Romen

На полотні – червоно-чорне. На прапорі – жовтоблакить. Любов’ю кров моя кипить, Душа Вкраїну всю огорне. Два кольори на вишиванці. Земля і небо – кольори.

Читати далі
Добраталися…

02.05.2022 Lyudmila Romen

Доборолися, добраталися, добрі душею доморощені добродії?.. Домовники-духовники… Дозволено домовлятися. Домовленості драконячі. Диктує диктатор: Денацифікація. Демілітаризація. Де… Де… Деіндивідуалізувати?… Де?.. (Добазікаєтесь, дятли дуполобі). До дебільних –

Читати далі
Ми – України Доля!

01.05.2022 Lyudmila Romen

Читає Людмила Ромен. Ми – України Доля! Переглянути відео. Ми – України Доля! Не поклін раба! Нам вирізаний, втоплений в крові Батурин Дав силу вигублених

Читати далі
Весен ластів’ячі крила…

11.04.2022 Lyudmila Romen

Верби як співучий крилас… Й. Дудка Весен ластів’ячі крила Крізь щедрівки – летом – звідусіль. Верби – камертонний крилас, Над ставками українських сіл. Так весни

Читати далі
Ми – за Україну!

11.04.2022 Lyudmila Romen

Дух України не убити! О земле, кратерами зрита, – Від бомб, снарядів, обстрілів із градів, Повзуть як зомбі злі, як пекла гади. Земля без українців

Читати далі
Хрусне хребет хмизом, хрісаори

27.03.2022 Lyudmila Romen

Хроніка Хозарія? Хохляндія? Хахли? – Хм. Ха-ха! – Хоробрі хлопці – характерники, хупаві химородниці! Хороше хлопнуть хуйловитих холопів. Харамаркачі, харапудники, – Хтіли хіснуватися? Хвилею хлюпатись,

Читати далі
Столиця

27.03.2022 Lyudmila Romen

Свистіли столицею снаряди. Столицю струснуло. Спалахи сліпили Сонце. Сонце сипало сіллю. Сховку!.. Сльозою-сльотою сурмив світанок. Скрикують сполохані сни. Спечені скалки скла сповзають, сипляться страхом смерти.

Читати далі
Весна під обстрілами…

27.03.2022 Lyudmila Romen

Стояла я і слухала весну… Леся Українка …і мертвим, й ненародженим діткам в Україні сущій… Помріяла про Лесину весну. Весна мені війною пахла. Верба під

Читати далі
Наша історія

27.03.2022 Lyudmila Romen

Яка підступна сила пробудила око зла? Незчулись, «приспані» – гроза метнулася з імли. Не долетіли рідних гнізд над сотню журавлів… Калина – мати – чорна

Читати далі
Світи, моє Світло!

18.12.2021 Lyudmila Romen

Світи, моє Світло, світи у Світи! Світи на всі долі далекі й близькі. Світи і запалюй ген, зорі вночі, у снах світлячками являйся до всіх.

Читати далі
Загусла тиша…

03.12.2021 Lyudmila Romen

Загусла тиша… Сніг на підвіконні мовчить збіліло, зимно так мовчить. Снуються вірші давні доіконні. Душа зболіла. Морозко вночі. Стаю словами. У безсонні вогко. Шибки й

Читати далі
Як чорнобривець на снігу!

03.12.2021 Lyudmila Romen

Диптих П.Д. 1. У цій хурделиці, завії так щасливо! Бо десь є ти! – високий, дужий, молодий! І родять зорі у снігах твої сади, І

Читати далі
За вікнами день пригасає

03.12.2021 Lyudmila Romen

За вікнами день пригасає. Ввімкнули ліхтар. Йдуть сніги. А кров стугонить. Біль кремсає… Ти серцю – близький, дорогий. Як спалах ковзнув теплий погляд: І стишивсь

Читати далі
Бо – жінка!

03.12.2021 Lyudmila Romen

Вуста зіп’ють сніжинку: І холодно, і гарячЕ. Відчуй мене: я – жінка! Нуртує кров, жага тече. Я сильна, мудра, вперта, Згораю й з попелу встаю.

Читати далі
Сніг в самотній душі

03.12.2021 Lyudmila Romen

Хочу сніг у своїй душі Переплавити на ромашки. Тетяна Пишнюк Сніг колючий, холодний в самотній душі. Кволий спогад, як мрево: несеш ти ромашки… Як без

Читати далі
Прилинь, мила пташечко

29.10.2021 Lyudmila Romen

Прилинь, о мила пташечко моя. Чому ти сумом тулишся до мене? Глянь: у квітках навколо Світ зелений, І день прийшов до нас в блакиті сяйв!

Читати далі
Осіння душа…

29.10.2021 Lyudmila Romen

За вітром кружля листя з липи і клена… На мить спалахнуло в осіннім волоссі, Вплелося в сивини… Та очі – зелені. В них літо і

Читати далі
Жовтень

29.10.2021 Lyudmila Romen

Тріолет Живе жало журби, Життя жбурля жаринки. Жалоба жриці-жінки. Жнива жалів, журби. Жахтіє жар жар-птиць, Жертовний жест жоржинки. Живе жало журби, Життя жбурля жаринки.

Читати далі
В голограмі дощу

29.10.2021 Lyudmila Romen

Рондель В голограмі дощу Посивіле кохання… Назбираю каштанів. Сум осінній впущу… У вологім плащу Силует, гарний стан мій. В голограмі дощу Посивіле кохання. Ритм любові

Читати далі
Навіяне дощем…

24.10.2021 Lyudmila Romen

Диптих 1. В очах ловив негаснучі зірки, І ми – мов дві струни сплелись, співучі, На арфі Всесвіту такі тремкі. Це ти мене оцим дощем

Читати далі
Постукала в вікно

24.10.2021 Lyudmila Romen

Постукала в вікно осіння гілочка дощу: – Дивись: стежинка має листяні підкови, Поцокотіла в сад. Просяяв день. Враз вітер вщух. Хотіла з ним поговорити. –

Читати далі
Червонолисте слово осені

24.10.2021 Lyudmila Romen

Червонолисте слово осені з дощем на «ти». І неба дзвін бринить сумним пташиним скерцо, Дарує сонце бабиного літа павутин, І ніжиться в теплі останнім бідне

Читати далі
Я в місті без тебе…

24.10.2021 Lyudmila Romen

Сонце вечірнє відднювало, відцілувало, відпестило пелюстки вуст. Сутінки притлумлюють шум вулиць, розмивають обриси будинків, риси чужих облич, смак поглядів. Червоним птахом б’ється крайнеба… Я в

Читати далі
Цей дощ наліг…

24.10.2021 Lyudmila Romen

Цей дощ… Цей дощ наліг мені на плечі. Цей час дощу створив для мене ти. Пішов. – Струснувся світ, і неба глечик Перевернувсь і ллє.

Читати далі
Не сумуй, дню похмурий…

21.09.2021 Lyudmila Romen

Не сумуй, дню похмурий, печальний, Я тебе розфарбую в душі кольори… А з вечірньої свічки – наплакала рим, – Пригощу акварельним їх чаєм. Не сумуй.

Читати далі
Шибка снів

21.09.2021 Lyudmila Romen

Тінь голосу ще стука в шибку снів… Сполохана, уповні зойку й туску, Прибилась по якімсь тунелю вузькім Й зависла, наче місяць у вікні. Минуле пазлами

Читати далі
Видноколи

21.09.2021 Lyudmila Romen

Видноколи. Вітри верховодять. Велич Всесвіту вільно вдихаю. Ввись – веселики. Виграйком Верби Виполіскують віття у водах. Виростає вісниця-веселка – Возсіяла. Виблискує Ворскла. Відкільсь вивільга вигуком

Читати далі
Полудневе

21.09.2021 Lyudmila Romen

Полотнище поля поросло пшеницею, позолотилося. Переливає пісню перепілочка, примхливо примружується павучок. павутинки притрусилися пилком, полохливий промінчик піймав Польовик – приколисує, примовляє, погладжує, пустить подорожнику під

Читати далі
Ой ти полечко, ріднеє поле!

09.08.2021 Lyudmila Romen

Ой ти полечко, ріднеє поле! Тут волошки і цмин, маків цвіт. – Заквітчаю барвисто я долю, Прохоплюсь тихим щастям у світ. Наберу запашного євшану, Дух

Читати далі
Від туги

09.08.2021 Lyudmila Romen

Диптих I. П’ю цвіт, як сніг. Вітри і день холодний. Іди, цілуй, як лід, сю Бабу кам’яну. Зболіле серце вже тобі не розімкнуть. Тобі далека

Читати далі
Не рубай черемху!

09.08.2021 Lyudmila Romen

Не рубай черемху – в ній цвіте кохання, Хоч зазнало щастя наше невінчання. Не гостри сокиру, гілочки всі терпнуть, Упадуть морози і вуста зашерхнуть. Замерзати

Читати далі
Живу із вірою не в тих…

09.08.2021 Lyudmila Romen

Живу із вірою не в тих, хто замовляє грім, А хто гримить перунами і рунами любові, Зринає духом з чистих вод до ясних тиш зорі,

Читати далі
Зелена рибина літа

27.07.2021 Lyudmila Romen

Зелена рибина літа б’ється у береги липневої спеки, хапає сухе повітря: пити, пити… води, води, водиці напитися благає, а дощик – десь спить і бровою

Читати далі
Ніжний романс

20.06.2021 Lyudmila Romen

Ніжну-ніжну, як подих билини, Я хотів би вам пісню сплести Із проміння зорі, із ниток павутини, Яких людським очам не знайти. Я хотів би вас

Читати далі
Гроза

19.06.2021 Lyudmila Romen

Гроза… А душі з Богом знов не говіркі. В природі ґвалт. Землі і неба протиріччя. Жбурляє вітер хвищу прямо ув обличчя. По вулицях пливуть не

Читати далі
З журбою радість обнялась

19.06.2021 Lyudmila Romen

З журбою радість обнялась… В сльозах, як в жемчугах, мій сміх. І з дивним ранком ніч злилась, І як мені розняти їх? В обіймах з

Читати далі
Очі ромашок …

14.06.2021 Lyudmila Romen

Очі ромашок (не монашок) такою красою розкрилися розтопилися під сонцем (не сон це!) – цятки густі золотого меду до тебе! до тебе! закликаю благаю молю

Читати далі
Рожева ніжність півонії

14.06.2021 Lyudmila Romen

Яка рожева ніжність квітувань півонії! Черпа натхнення днина, і душа вбира красу. Між пелюстками, як перлинки, сховано росу, І руки – вже на клавішах. Творю

Читати далі
Трояндове місто моє

13.06.2021 Lyudmila Romen

Слова Людмили Ромен Музика Івана Веснича Місто Суми моє і твоє, Козаки нам його збудували. Тут веселка із Псла воду п’є, Білим шовком світанки прослались.

Читати далі
Ромен, тебе кохаю!

12.06.2021 Lyudmila Romen

Слова Людмили Ромен Музика Людмили Гудкової-Ромен 1. Древнє місто кличе в гості Завітати радо вас. Ромен-зілля сяє в росах, Їх оспівував Тарас. Приспів: Аж ген

Читати далі
Лунарія

12.06.2021 Lyudmila Romen

На спомин про маму і бабусю Як квітне трепетно в дворі лунарія! Любила квіт бабуся й мама. Спомин… Все чую між квіток їх тихий гомін,

Читати далі
О дай долюбить!!!

07.06.2021 Lyudmila Romen

Схороню, запечу у молитві цю Сльозу, мов свічу в Світ пролиту. О, як жити? Як жити, як жити? Неба чорне в очах полотно. Білі крила

Читати далі
Чи ми з’єднаємось у рідності святій?..

26.05.2021 Lyudmila Romen

«О, не моліться врізнобіч!» Микола Данько Чи ми з’єднаємось у рідності святій?.. Все врізнобіч. Все жили рвем у протиріччях. Дажбожу мову в хлів загнали на

Читати далі
Зимниця

23.05.2021 Lyudmila Romen

Палахкотить як барвно все! Яріє плід зимни́ці! Душа достигла зрілою любов’ю. В серці лад. Кальвілем соковитим день мій манить ув осінній сад. Чи пригостишся?.. Гріє

Читати далі
Наодинці з поетом

21.05.2021 Lyudmila Romen

Біля пам’ятника Т.Г. Шевченку в Ромні Не день, не ніч, Тарасе… Богом даний. Сидиш в задумі… Нас вартуєш ти віки. Спивають ревність дум твоїх каштани…

Читати далі
Під снігом білим барви…

21.05.2021 Lyudmila Romen

Миколі Самохіну присвячується Під снігом білим барви-колорити, Тобі від Бога дана ця краса. І серце мріло: край, стежки, роса! Любов в полотна прагло перелити. Ввібрав

Читати далі
Жива сопілка серця

21.05.2021 Lyudmila Romen

Жива сопілка серця обізвалася ізнову: З коріння вербного, мов Пісня злюбу, – ожила! З проречень днів моїх з’явилась тихо і бузково, Як мрія Світла, –

Читати далі
Небесний дощ

15.05.2021 Lyudmila Romen

За давніми віруваннями, Перун одного разу навесні розлускав два горішки: з одного потекла річка (дощ)… А дощ з небес! При сонці дощ – бурхливе море

Читати далі
Я не лише слова!

15.05.2021 Lyudmila Romen

За давніми віруваннями, Перун одного разу навесні розлускав два горішки: з одного потекла річка (дощ), а з другого горішка виривався вогонь ( блискавка); а від

Читати далі
Садок вишневий…

09.05.2021 Lyudmila Romen

Триптих за Тарасом Шевченком Теплий тріолет Притулилась хата до квітучих вишень, Ллє бузок духмяно ніжний фіолет, Солов’їні трелі. Теплий тріолет. Внучечка щебече, сміхом повнить тишу.

Читати далі
Воскресну з Ярилом!

09.05.2021 Lyudmila Romen

Одна довга ніч… пересніжена в Зиму… А ранком воскресну з Ярилом! Вхлюпну Себе в проліскових мелодій струну. Не сон – довга ніч… Як без тебе

Читати далі
Яблунева мова!

25.04.2021 Lyudmila Romen

Мале коло ронделів 1. Як величаво Спас веде сади! Душа народить Світу Диво-Слово! Зернини слів – як роси світанкові. Лиш ти, Дажбоже, вірний поводир! По

Читати далі
Обери, я – твоя!

25.04.2021 Lyudmila Romen

Я – люблю! Сяйна вся, образ мій – оберіг. Обери! І вбери щастя світло просторе. Я і дня тобі Сонце і ніч світлозора, Й ластівок

Читати далі
Життя – не ронделі…

25.04.2021 Lyudmila Romen

Життя – не ронделі. Дня першого тричі не буде повтору. І другий – тобі не озветься, не прийде в день восьмий. Хвилиною кожною вповні живи.

Читати далі
Світлішаю!

24.04.2021 Lyudmila Romen

Дивовижа душі – чаша Божого світла. Світлішаю! Я – знов Жінка! Я – пристрасна! Повінь! Весняні громи! Слухай серце і музику пальців моїх джоломій*. Дивовижа

Читати далі
Як колисково біля Вашого вікна!

10.04.2021 Lyudmila Romen

Як колисково біля Вашого вікна! Спиває Місяць з серця голос флейти. Отут засну сьогодні крадькома. У снах Я цілуватиму вуста затерплі! Кленово, пріснолистяно в сльозі.

Читати далі
Як свіча у вітер

10.04.2021 Lyudmila Romen

Диптих Щоб тебе за мною так пекло, як пече вогонь той віск! З народного замовляння I. Ти від’їжджав. Як сніг, блідий. Ніякий. З останніх сил

Читати далі
Два птахи

03.04.2021 Lyudmila Romen

Диптих Знай, кохана, що я із сім’ї солов’я, Соловейко тебе не покине. Микола Гриценко 1. Соловей Мій коханий, ти – мій соловеєчку, Так піснями наповнюєш

Читати далі
Вартує спокій мій цей ліс!

03.04.2021 Lyudmila Romen

Вартує спокій мій цей ліс, заплутує стежок мережки, В моїх долонях квітно! Вітер ліг. І сліпнуть роси сонцем. У цім ярку берези – напівколом, –

Читати далі
Іду – НАВи!

02.04.2021 Lyudmila Romen

Крилатий вислів Святослава можна тлумачити й так: «Іду – НАВи», тобто буду битися до загину (Нав – світ пращурів). В даному контексті – смерть образу

Читати далі
Серед цієї музики беріз!

02.04.2021 Lyudmila Romen

Серед цієї музики прозорої беріз Знайду тебе, мій невблаганний і жорстокий, І кину день до ніг, від розпачу глибокий. Ти запалив над ним гаряче люстро

Читати далі
Божиться День!

02.04.2021 Lyudmila Romen

Наче благовіст – Сонця схід. Божиться День! – Світло ронить. Перейде Коло Місяця в безліч нам сонячних кіл! Плівку болю засвітить. Всміхнуся багатству років. І

Читати далі
Поезія – провидиця!

21.03.2021 Lyudmila Romen

Поезія приходить подивом, Промінням проблиску, прарунно – П’ю пісню ПРАВедну перунно, ПраРоду пряжу пранну – подихом. Поезія приходить прощенням: Поплачеш. Посумуєш… Пізно. Пригасне праминуле… Прісно

Читати далі
Йде Сонце сівачем у полі!

14.03.2021 Lyudmila Romen

Йде Сонце сівачем у полі! І сіє в полі соняхи. Здіймають день крилом птахи, І оторочками – тополі. Рілля землі ще чиста й гола. Зорались

Читати далі
Живиця

13.03.2021 Lyudmila Romen

Диптих 1. Живиця неба випадає росами, – Це згустки щастя, радості міжзоряні, Творцем Любові світлом упокорені. Мій край квітучий ними рясно зрошений. А Верби –

Читати далі
Михайлове чудо

13.03.2021 Lyudmila Romen

Ніч. 19.09.11 Цикл 1. Час бджоли В час бджоли*, коли прагне усе цілувань, Сонця променів-рук твоїх, ласки пожежі Жде квітучий мій сад – вабить дивом

Читати далі
Визоріти вірш

03.03.2021 Lyudmila Romen

Здається, легко в травах ночі визоріти вірш, Але не кожна зірка надіп’є глибінь рун-літер. МОВ зореткане полотно найбільший скарб у світі. Здається, легко в травах

Читати далі
Зими цієї білий камертон

24.02.2021 Lyudmila Romen

Зими цієї білий камертон Озвучив день. Чекаю скрипаля. Смички тополь замерзли у полях… Сніжить… і заколисує у сон Зими цієї білий камертон. Озвалася душа їй

Читати далі
Січень

24.02.2021 Lyudmila Romen

Диптих 1. Січень сіє світло слова, – Схимник, скальд, славіст снігів. Сад скоцюрбивсь сивобровий, Спить собі. – Солодких снів. Сніг сота світ слова свіжо, Справіку

Читати далі
Любов дана вовік мені!

02.02.2021 Lyudmila Romen

Сльозиться день. Сніжить дощем, Притрусить плечі сніг печалі… Це Світу слів сивинний щем Розкришить звуки криг – коралі… На грудях – холодить разок. У грудях

Читати далі
Вірші вересневої ночі

01.02.2021 Lyudmila Romen

09.09.10 Цикл Знімаєм яблука Скінчилась спека, літо. Вересень. Стоять засонцені сади. Знімаєм яблука* – жариночки (востаннє?..). Стук серцебиття. Ось так удвох. (Ще вдвох!) Мов не

Читати далі
З пракореня калини

31.01.2021 Lyudmila Romen

Коло ронделів Моєму древньому місту Ромен присвячується 1. І мертва, і жива, і… ще ненарожде́нна Душа – як магма, на гаряче слово закипа, Щоб злоязике

Читати далі
День Козацтва

19.11.2020 Lyudmila Romen

«Коли руси навернулись до християнства, релігія притупила їхні мечі й зачинила їм двері військового заняття, і перейшли вони до трудового життя й бідності». Аль-Марвазі «

Читати далі
А ми за листям йдем…

19.11.2020 Lyudmila Romen

Роменлет Вже перший сніг дзвенить на куполах церков. А ми за листям йдем вчорашніми дощами… Не впізнаю. Ти хто? Ти де? А біль – ножами…

Читати далі
Для щастя є ще мить!

19.11.2020 Lyudmila Romen

А серце так щемить… Для щастя є ще мить! ЛЮБІТЬ!!! Молю затято. Стоять Дощі на чатах. ЛЮБІТЬ!!! Цей щем в дощах. Вогонь іще не зчах!

Читати далі
Гаснуть лип лампади…

19.11.2020 Lyudmila Romen

Гаснуть лип лампади у туманах сивих… Дощ чаклує: ось і трунок – келих снів. Долюби! Схмелій від солоду вишнівок, Розчинись! В обійми всю мене замкни!

Читати далі
Скресать, цвісти, вродить!

12.11.2020 Lyudmila Romen

І хай сьогодні сумно, на гілках вмирає листя, Ти знай: прийде весна – тобі знов квітнути й родить. Дощі цілющі з неба принесуть зірок й

Читати далі
Я – сумління твоє!

07.11.2020 Lyudmila Romen

Ходімте в сад. Я покажу вам сад. Його сумління покажу вам очі. Микола Вінграновський Я запрошую в сад. Перебрів він із літа в осінь. Як

Читати далі
Домчати б до тебе… Із вихором листя!

29.10.2020 Lyudmila Romen

Тріолет Домчати б до тебе сьогодні! із вихором листя! – Гарячими айстрами зацілувати б вуста! Дзвенить півстоліттям година моя золота, Домчати б до тебе! Засипати

Читати далі
Яблуко любові

21.10.2020 Lyudmila Romen

Це яблуко – дитя моєї Землі і неба твого Сонця. Яку красу почуттів вродили! Мрії майбутніх садів, що зачаїлися в зернинах, готові вибухнути у Світ

Читати далі
Стало вітру вільготно

21.10.2020 Lyudmila Romen

Стало вітру вільготно в саду поміж яблунь, День схвильовано гордий, барвистий, мов півень, Па листочків вкрапляються в стопи і ямби, Мрії в даль – як

Читати далі
Я мину, відпечалюсь…

21.10.2020 Lyudmila Romen

Тріолет Ніжно грають ножі, розітнувши на струни мене. І мину… відпечалюся звуками тріо від Лети. Затісна я собі і безмежна тобі на планеті. Ніжно грають

Читати далі
В цих дощах…

21.10.2020 Lyudmila Romen

Диптих 1. В цих дощах сірих на глибині неоліту Відшукав гріх суботній. Несила нести? Вірно з нею?.. А погляд – згорають Світи: Віття падає сиве…

Читати далі
Осінній колаж міста

20.10.2020 Lyudmila Romen

Рондель Цей розкішний осінній колаж – образ міста, Ієрогліфів різьблених, рун письмена Ляжуть в землю на сховок. Лиш шелест луна, Як смирення – тональність у

Читати далі
Душі і вітру суголосся

10.10.2020 Lyudmila Romen

Душі і вітру СУголосся, Бринить, звучить в дощинці осінь. Глухим – каштан СУрдопереклад Розмахує гіллям. Сквер. Смеркло. І ліхтарі в сріблястих СУкнях Навшпиньки легко йдуть

Читати далі
Стояла ніч, як чай цейлонський

15.09.2020 Lyudmila Romen

Нарешті жінка зрозуміла: Любити – то УЖЕ ПРОЩАТЬ! (Із присвяти мені) Ю. Царик Стояла ніч, як чай цейлонський, Дрібним листочком плив до мене ти. Кохати

Читати далі
Настроєвий цикл

09.09.2020 Lyudmila Romen

Тріолети 1. ЛИПНЕВИЙ РАНОК Здрастуй, місто моє! Світлий ранок. Усміхається Псел з-під весла. Липа сонячно так зацвіла! Здрастуй, місто моє! Світло. Ранок. Чорнобривців!? Аж гаряче-пряно.

Читати далі
Добігає серпень

31.08.2020 Lyudmila Romen

Добігає серпень на край літа, Яблуками котиться до ніг в траву, Шоломи каштанів тріскають по шву. Йдуть три Спаси із дарами літа. Клумби скверу в

Читати далі
Останнє яблуко…

31.08.2020 Lyudmila Romen

Над чорнобривцями в саду Останнє яблуко висить. Максим Рильський А я – останнє яблуко в саду… Ми – осінь. Паморозь на гіллі. Мої надії змерзлі.

Читати далі
Світло саду від яблук!

30.08.2020 Lyudmila Romen

Світло саду від яблук! А сонця?! Аж днина дзвенить! І берези напнули жовтаво-прозорі вітрила. Шостий вересень… Шостий! (Як жить?) В серці біль… Защеміло. Світло саду

Читати далі
Душа без тебе…

18.08.2020 Lyudmila Romen

Душа без тебе – мов без дзвонаря – глуха дзвіниця, І день, мов не квадрат Малевича, а – цілий куб! Мелодій жалісних сплило, як віск,

Читати далі
Усміхнись!

18.08.2020 Lyudmila Romen

Усміхнись! І теплом запульсують у серці кровинки, І в душі спляче сонечко збудить свої промінці. Залоскочеться день. І метеликом сяде в руці. Усміхнись! Як теплом

Читати далі
У світі світлом дихати й любити

10.07.2020 Lyudmila Romen

У світі світлом дихати й любити, Торкнутись пальцями душі Отця яснот, Між хмар життя проміння Сонця пити, І Світу чашу піднести своїх чеснот. У світі

Читати далі
Тріо трави

10.07.2020 Lyudmila Romen

Триптих I. Конюшина Набубнявіла тиша моєю сльозою. О тишо, не плач… Конюшина рожеву голівку поклала мені на долоню. Притулю до щоки. Поріднюсь… і почую: «Сестриченько,

Читати далі
Чується: “Киги! Киги!”

10.07.2020 Lyudmila Romen

Що вивела чаєнята При битій дорозі! Киги! Киги! З пісні Івана Мазепи Яка ж то доля… Чується: «Киги! Киги!» Спадають в думку кола слави і

Читати далі
В’є жайвір вись

10.07.2020 Lyudmila Romen

В’є жайвір вись тонкоголосу над житами, – Ласкавить сонце голосистим співом птах. Ромашка, королиця, день мій хилита, – Це долі знак. Мій оберіг. Родима пляма.

Читати далі
Старого Хорса прип’яли

07.07.2020 Lyudmila Romen

Старого Хорса прип’яли до берегів Сули. Здійнявся гай і солов’ями напуває рідну Мову, В причасті Божих сліз питає: хто я, хто ми, хто ви? Старого

Читати далі
Над Сулою

06.07.2020 Lyudmila Romen

І юність з обрію, як сонце, спогадом зійшла. Від білих тіл русалок ночі білі над Сулою, Утоплені у Місячні мелодії доплачуть Долю. Кохання з обрію,

Читати далі
Так пахне червень

27.06.2020 Lyudmila Romen

Диптих І. Так пахне червень: трави, смугами покоси, Сріблясті риби хмар пірнають в голубінь. О літечко… Яке кохання? – невгасиме й досі.. Летять роки.

Читати далі
Купальські злюби

21.06.2020 Lyudmila Romen

СОН ЦЕ СТО ЯНь іНь Я СОНЦЕСТОЯННЯ насто я на Сонцем насто я на Небом насто я на в Травах Тобою настояна НА СТО Я

Читати далі
Купальська ніч

21.06.2020 Lyudmila Romen

О, ці слова Любов’ю душу позначають, Мій погляд – звуки мрій грози в високім небі. Язичницькі вогні! – Віки першоначала. О як котилася, громами, я

Читати далі
Ой, Дано, – Купайла!

21.06.2020 Lyudmila Romen

Обрядова пісня плетення вінків Слова і музика Людмили Ромен Ой, Всевишній Батьку-Небо, Пресвятая Земле-Мати, Ви дозвольте квітів назбирати. Рефрен: Ой, Дано, – Купайла нічка буде

Читати далі
Там три верби…

20.06.2020 Lyudmila Romen

Ріка життя єднала два наших берега розшита лататтям поцілунків сріблястими рибами надій вогниками зірок уночі острівцями-датами народження синів весільними колисковими купальськими хвиля об хвилечку голос

Читати далі
Сонцем заллята

20.06.2020 Lyudmila Romen

Я бриню тобі трепетно. Я – перепілочка, Переповнена щастям і сонцем заллята, Мерехчу вся в обіймах твоїх на крилятах. Ти – як полечко житнє, а

Читати далі
В темній ніші безсоння

17.06.2020 Lyudmila Romen

настояний на полинах самотності (десять років!) в темній ніші безсоння трипільський келих дощу піднесу тобі та не пий до дна лиш пригуб вмочи вуста у

Читати далі
Травоньки, сестроньки

07.06.2020 Lyudmila Romen

Молитва Травоньки, сестроньки, як же в вас низько й високо! Ви ж дали серцю видющість і тишу очам, В вашій росі утопилась сльозини свіча. Травоньки,

Читати далі
Слова при серці зеленіють…

03.06.2020 Lyudmila Romen

Слова при серці зеленіють, в ріст ідуть, Як подорожник при дорозі. Всім на ліки. Я з ними теж – вчорашня, – вища вже на лікоть,

Читати далі
Від гострого слова…

28.05.2020 Lyudmila Romen

Від гострого слова як хрусне душа! – закровить. Минулася музика… (щастя?). Скотилася в Наву*. Аж сад закипів… зашумів у високих октавах. Ти слово гострив, наче

Читати далі
Дощі

28.05.2020 Lyudmila Romen

І на твої медові коси тепло Сідають бджілки майського дощу. Дмитро Іванов Я так люблю дощі! – І майські, й ті, що кличуть в осінь,

Читати далі
Тріадне

25.05.2020 Lyudmila Romen

Оце і все. Припну Слова я на спочинок: Наговорилася у Світі до плачу… А наболілося? – що просто п о м о в ч у,

Читати далі
Букет півоній

24.05.2020 Lyudmila Romen

А ми довесніли з тобою! Таки зустрічаємо Літо! Букетик півоній рожевих… ти разом наш квіт обіймаєш, І погляд сльозою іскриться. Сльозинка підкаже – к о

Читати далі
Прощай

21.05.2020 Lyudmila Romen

Диптих І. А Я – ЖИВУ! О, як цинічно розтоптав квітучий Всесвіт мій Любові!? Я – пробачаю все тобі, коханий мій – мій кате, Ти

Читати далі
Північ

19.05.2020 Lyudmila Romen

Диптих I. Понад Пслом приголуб, поцілуй, перейми, Перелеснику! Північ. Півні проспівали. Почуття… Переплакать? Підкови печалі. Понад Пслом приголуб, поцілуй, перейми. Палімпсест. Поговір. По́дзвін. Проща. Поміст.

Читати далі
День кульбави

16.05.2020 Lyudmila Romen

Рондель Я обцілую личка всім кульбавам*! Святая правда – пошануймо квіти. Сміття й наруги вивергнули Світом, І пиво й шашлики – духовна страва. Це Неба

Читати далі
Прощання на пероні…

16.05.2020 Lyudmila Romen

Уривок зі збірки-волхвеми «Білий лебідь – лебідь Чорний» 27 Ні обіймів, ні сліз, ні освідчень… Це прощання? Так дихає смерть. Стугонить на пероні мій відчай.

Читати далі
Материнська туга

16.05.2020 Lyudmila Romen

О хто ж розрадить вічну материнську тугу!?. Вона така висока, сину, – кожен день зеніт. Зозуленька повік не докує тобі вже літ… Сльоза вселенська сходить

Читати далі
На Кам’яній Могилі

14.05.2020 Lyudmila Romen

Пам’яті сина Володимира Під Мелітополем… ми разом, Кам’яна Могила – Святилище віків. Цивілізацій дух, колиска. І ми до них (на дотик і на слух) були

Читати далі
Ми – православні!

14.05.2020 Lyudmila Romen

Триптих За те, що сонце забули, За те, що серце забили. Олекса Стефанович 1. Осонцена душе, осяяна зернино, Засіяна Творцем в чорнозем України, Чіплялась цупко

Читати далі
Яблунева рапсодія

14.05.2020 Lyudmila Romen

Білі клавіші саду – Яблунева рапсодія. Цій весні пишу оду я Й білим клавішам саду. Солов’ї мені в спадок – Голосистих мелодій! Білі клавіші саду

Читати далі
Русалчин Великдень

12.05.2020 Lyudmila Romen

Що над нами? Позолотна вись… М. Петренко Наді мною Сонцем позолотна вись, Наді мною Небо – море синє-синє! З парусами білими пливуть хмарини. Світ зелений.

Читати далі
Зелені любощі Трійці

12.05.2020 Lyudmila Romen

ЯВ – Я ВІД СЕБЕ ВТЕКЛА текла до тебе із-за буття-небуття із неба семи-Ярим* промінням не про мину в отави впаду йду! золотавим в і

Читати далі
Коли квітне конвалія

12.05.2020 Lyudmila Romen

Квітне без і конвалія – радість в душі, І в очах – цілий Всесвіт! – бринять ніжні дзвоники. Вибуха материнством Землі Святе Лоно! І сама

Читати далі
Холодний дощ…

09.05.2020 Lyudmila Romen

Холодний дощ. Розбились келихи тюльпанів, Червоні друзки миготять поміж трави. Весна завжди квітуча і грайлива панна: Несе небес черемхових, бузкових вин. Мрячить… Сховало сонечко свій

Читати далі
Храм конвалій

09.05.2020 Lyudmila Romen

Є слова, що білі-білі Як конвалії квітки… О. Олесь Храм конвалій – це диво вночі! Білі куполи світло налляли, Ти мене пригортав наче лялю. Ми

Читати далі
День богині Живи

03.05.2020 Lyudmila Romen

ВИ – (не худо)ХУДОЖНИК Ви – по-дорож-ник (жни жни не зник-ай) при кладаю клад даю кохання до рання Ви – дієТворець Живи* о Жи́во! ще

Читати далі
Солов’їний Великдень

03.05.2020 Lyudmila Romen

ТИ ПІЙМАВ (мав) ЗОЛОТУ ( оту) ПТАШКУ що вміла співати (а ти?) м о в о ю С о н ц я солов’їно-солов’їно* тобі ж

Читати далі
Сонце п’ю!

01.05.2020 Lyudmila Romen

Знову жити, світ любити, Сонце пити з уст твоїх… О. Олесь Забуяло серце златоцвітом: Жити, жити, жити! Жи-и-ить! Досить мук, страждань… і тихо з вітром

Читати далі
Славень красі

01.05.2020 Lyudmila Romen

Як любо, як безмежно любо жити, Дивитися на білий Божий світ, Впиватися повітрям чистим І слухати, як б’ється серце Боже. О. Олесь Я люблю Вас

Читати далі
На роздоріжжі

30.04.2020 Lyudmila Romen

Триптих Хтось хижий душу заселив твою Примарним дивом неживої казки. Ти – поле бою… І у тім бою Я зазнаю смертельної поразки. М.Руденко I. Медунка

Читати далі
Летів Святий Ярило

30.04.2020 Lyudmila Romen

Замовляння любові Летів Святий Ярило, сам весь білий, під ним білий кінь, – люби мене, не покинь. Сипав квітами Світом Білим на поля, на луги,

Читати далі
Лик Ярила!

30.04.2020 Lyudmila Romen

І сльоза на щоці У ясного Ярила! М. Петренко У молитві складаю лиш крила, Промінь слова з душі – проріза, І моя благодатна сльоза На

Читати далі
Ніч яка місячна!

29.04.2020 Lyudmila Romen

Медитація Ніч яка місячна! Знову не сплю, бо люблю! Жриця кохання, вогню і вина, – таїна. Хто посадив ночі чорних тополь, поміж доль?.. Гостро тремчу

Читати далі
Диво калинове

22.04.2020 Lyudmila Romen

До 100-річчя ДМИТРА БІЛОУСА Слова Дмитра Білоуса Музика Людмили Гудкової-Ромен 1. Солов’ї на калині, на ялині зозуля. Через гори й долини лине пісня з Посулля.

Читати далі
На поцілунки квітень зголоднів

22.04.2020 Lyudmila Romen

На поцілунки квітень зголоднів, І сік беріз – жагою квітню в груди, І вітер, мов коханий, підступа До голих пліч ВЕРби так тихо й сумно.

Читати далі
Великодні злюби

20.04.2020 Lyudmila Romen

1. ВЕЛИ ВЕ-ЛИК ДЕНЬ* а серце котить писанку повну світла і темряви пісень і жури сміху і плачу бабок-калачів на!печу свічечку за палю (я люблю!

Читати далі
Всміхається Веселочці моїй квіт вишень

18.04.2020 Lyudmila Romen

На 4 рік народження внучки Дар’ї Всміхається Веселочці моїй квіт вишень, Розквітло сонечко в цей день щасливий І сипле теплих промінців ласкаві зливи, І прихиляє

Читати далі
Козацьке свято. Пустовійтівка.

17.04.2020 Lyudmila Romen

Триптих П. К. І. Сьогодні липень. Доцвітають липи. Стікає небо синьооко в сокирки, А я зустріла Вас, о друже мій Пилипе, Кипить минуле гаряче в

Читати далі
На п’яльцях неба

14.04.2020 Lyudmila Romen

на п’яльцях неба верба візерунком розклала свої коси усміхається сонячними пухнастими котиками – мружаться на сонечку і ніяковіють, що в них схожі вії причалапали гусячі

Читати далі
Заплутався сум осінній

14.04.2020 Lyudmila Romen

Заплутався сум осінній у вербових косах: це вже осінь вже осінь… Тіло арфою вигнулося, в дощі струменіло: о холодно тілу, холодно тілу… Під пальцями вітру

Читати далі
Вербна неділя

11.04.2020 Lyudmila Romen

Триптих Не я б’ю – верба б’є. За тиждень – Великдень, уже недалечко червоне яєчко! 1. Торкнувся промінь сонця вершечка верби – завібрувала, затремтіла, налилася

Читати далі
Великдень грому

10.04.2020 Lyudmila Romen

Цикл ронделів 1. ЛЮБОВ УПАЛА НАВЕСНІ ТАКА Любов упала навесні така, Як блискавиць вогонь! На пізні руна. Сніги прощались. Вгасли візерунки. Як повнозвуко потекла ріка!

Читати далі
Дзвенить в душі беріз весняний серпантин

10.04.2020 Lyudmila Romen

Дзвенить в душі беріз весняний серпантин. Під теплим небом – ні, не сонце – стигма-жінка Розіп’ята коханням на межі обжинків, А Ваше серце хтось замкнув

Читати далі
Весну красну викликаєм

08.04.2020 Lyudmila Romen

Cлова Л. РОМЕН музика С. Петросяна Весну красну викликаєм, З Вирію птахів стрічаєм. Спів, гаївки біля річеньки, Закосичена вербиченька. Приспів: Веснонька красна, Соненько ясне, Ми

Читати далі
Гай тішить звуками гобою

08.04.2020 Lyudmila Romen

Весна, мій Боже! Розвидняюсь до життя, П’ю сік з беріз. Гай тішить звуками гобою, Аж струменить любов’ю – душу мені гоїть. Весна! Нуртує, рветься все.

Читати далі
Цвітіння абрикосів

08.04.2020 Lyudmila Romen

В бджолиній радості у Сумах абрикоси зацвіли! Який в них ніжний цвіт! – І серце прагне знов любити! Воскресле тіло повниться і щедрістю, і світлом.

Читати далі
Скажи, що вже весна!

08.04.2020 Lyudmila Romen

…скажи мені що весна І. Андрусяк Скажи: «О вже весна! Люблю тебе, моя єдина!» – Й самотності туга́ печаль розтане – скресне сніг, Я кинуся

Читати далі
Сокоруху час

02.04.2020 Lyudmila Romen

На зорях настояний п’ю я березовий сік, Намріюю щастя, як тайну у прасонцеколі, Із тінями сумнівів гордо стою у двобої. Дасть силу землі молодильну березовий

Читати далі
Всіх припрошую до вареничків!

01.04.2020 Lyudmila Romen

Пісня слова Людмили РОМЕН Гості, прошу вас на гостиноньку, Звичай добрий є: пригостить. Стіл накритий вже скатертиною І вареників не злічить. Приспів: До вареничків! Всіх

Читати далі
Ще не відданий мій скарб любові

27.03.2020 Lyudmila Romen

А поки день благословивсь я – буду жить! Бо в серці ще не відданий мій скарб любові Оцій землі рахманній і материковій, Оцим квіткам і

Читати далі
На чужині

26.03.2020 Lyudmila Romen

Слова О. Олеся, музика Людмили Гудкової-Ромен Ой чого ти, тополенько, не цвітеш, Чом пожовклу головоньку хилиш-гнеш? Чом з вітрами-парубками не шумиш? А змучена-засмучена, Мов з

Читати далі
Болить, бо кривда

19.03.2020 Lyudmila Romen

Безсонна ніч 02.11.11 Цикл 1. Болючі спогади… Вже не тобі віднині я належу, А спогадам, помноженим на біль. Людмила Овдієнко Що в світі є дорожче

Читати далі
Дощ іде…

19.03.2020 Lyudmila Romen

Диптих Відлітайте, дерева. Прощай, нетутешня пташко. Мар’яна Савка І. Відлітають дерева – обпечені, саду. Тускно шиба скрипить під колючим крилом, – Черконе – це прощання

Читати далі
Я ще приходжу до антонівки у сад…

19.03.2020 Lyudmila Romen

Чужі приходять в час твоїх щедрот, а я прийшла у час твойого смутку. Л. Костенко Я ще приходжу до антонівки у сад… У сад осмучений.

Читати далі
Вже сьома осінь… вереском пташиним

19.03.2020 Lyudmila Romen

Вже сьома осінь… вереском пташиним Порушить напівсон. Самотній дім, – І Жінка недолюблена у нім, Покинута і зраджена Дружина. І дивно: не ховаєшся, – очима,

Читати далі
З-під палітурок – рветься сила Вербна

18.03.2020 Lyudmila Romen

З життя стежок нечитаних поезій, З полиць, із товщі злежаної тиші, Безмов’я це не витримали вірші! – Прорвалися, пробились, наче лезом З-під палітурок – рветься

Читати далі
Ти – мій Початок

18.03.2020 Lyudmila Romen

Тріолет Ти – мій Початок, я – Продовження твоє. (Не в цім житті?) Ці помисли мої комусь єретичні. Це нами трипроявний Світ* –

Читати далі
Цвіте ясмин

17.03.2020 Lyudmila Romen

Цвіте ясмин, бабусин ясмин! І серце – як квітник любові в світі. Краса ця дотиком її зігріта, Вдихай це пахілля – цвіте ясмин! Ти брався

Читати далі
Ти – чорний рояль

17.03.2020 Lyudmila Romen

Вам і не пригадати усіх, хто навчив Вас колись привселюдно розмахувать зрадою, мов білим прапором. Л. Матузок Ти – чорний рояль, – ніч, для двох

Читати далі
Світанок

17.03.2020 Lyudmila Romen

Уся природа свідчить про велич Божу! … коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу – за його пелюшки… Книга Йова 38 (9,10) Ніч

Читати далі
Дуби – Перуна перначі

17.03.2020 Lyudmila Romen

Дуби в дібровах струшують громи – Дрижить земля поміж корінням. Далекий скрегіт ще снігів зими, Дорвалася до слів горіння. Дуби, дуби – Перуна перначі. Допоки

Читати далі
В холоді зіщуливсь вишні цвіт

17.03.2020 Lyudmila Romen

В холоді зіщуливсь вишні цвіт, В холоді душі так сумовито… Хто дощинку на щоці цю витре?.. Спомини… Вгортаюсь в пасма віть. Ти, як дощ, маячиш

Читати далі
Зелені струни на рожевих дзеркалах

17.03.2020 Lyudmila Romen

Зелені струни на рожевих дзеркалах, Насіння кропу нас у Світ посіє… Душі твоєї в задзеркаллі дивний птах Не зна: сльоза моя цвіте на віях! І

Читати далі
Великодній час

14.03.2020 Lyudmila Romen

Україні В сю ніч воскресне, ожиє Велика Україна! О. Олесь Скресай, моя Укра́їно кохана, Вже б’ють Майдани Великодній час! Небес пробуджено святе сопрано, Дзвенить-пульсує хРаМова

Читати далі
Аз Буки Віди, Глагол Добро Єсмь!

14.03.2020 Lyudmila Romen

…Тому воскресаю з руїн, – я жінка із Божої волі в лицарстві небесних вкраїн! Марія Чумарна Сотень тисяч віків віддзеркалював Світ До єдиного кожного з

Читати далі
А що як ми – останні українці?

14.03.2020 Lyudmila Romen

«А що як я останній українець?» В. Осипчук А що як ми – останні українці? А що як України вже й нема?.. Сама з собою.

Читати далі
Розлетілись, як в небі громи…

12.03.2020 Lyudmila Romen

Це нам карма обом. Розлетілись, як в небі громи… Я без тебе, як час. Я щодень розсипаюся віршами. Павутинки самотності рвуться… Безкровна я з тишею…

Читати далі
Поет

11.03.2020 Lyudmila Romen

Словами згора, мов та свічка, Поет, Доточує світла в Шляхи наші зоряні. Не тільки могили… вже й Вирій розорано. Словами згора, наче свічка, Поет. Лишень

Читати далі
9. Рондель

11.03.2020 Lyudmila Romen

У Ріднім Краї долю кращу я утверджу! Прошкують з Вирію до нас лелеки і Волхви. Ждете, раби, прощень і раю в каятті провин? Та ми

Читати далі
11. Рондель

11.03.2020 Lyudmila Romen

Із манускриптів сходить промінь Сонцебога. Це серце, втомлене від довгої зими, Ромене мій, вогнем любові перейми! Як вибухне душа від благості і боргу!?. Кобзарських дум

Читати далі
Травневий Яготин

09.03.2020 Lyudmila Romen

29. (з волхвеми “Білий лебідь – лебідь Чорний)Маєток князя М.Рєпніна в Яготині, де Т.Г.Шевченко гостював з жовтня 1843 по січень 1844 р. Тут він написав

Читати далі
З Новоліттям!

01.03.2020 Lyudmila Romen

1 БЕРЕЗНЯ – НОВОЛІТТЯ! (новий рік, який Петро 1 переніс на січень…) Це НАША ПРИРОДНА ЕНЕРГІЯ. НАШІ ЗВИЧАЇ, у яких вся ДУША УКРАЇНСЬКА! ЖИВІМО У

Читати далі
День Лесі

25.02.2020 Lyudmila Romen

Розмотую тисячоліть сакральне полотно, Збудивсь ПеРУН і покотились громоГласні луни, Хмарки в грозу відсвічують, мов золоте РУНо, Та я ловлю із мигавиць лиш золотії РУНи.

Читати далі
Сім світлин спеки

24.02.2020 Lyudmila Romen

(Сюїта*) 1. Світлина Сум – сумна скрижаль, Суцвіттям сонця сяє Світ, Сула скуйовджена сльозить. Світа. Спливає сум стожар. Село спиває сіножать, Синіє снів схолола сіть.

Читати далі
Весна

24.02.2020 Lyudmila Romen

(За Чайковським) Прийшла весна на зустріч до альтанки, Вона – художник, музикант, поет, Вона – закохана, кохана і коханка, Чарівна Жінка – вся бузковий силует!

Читати далі
Спогад

24.02.2020 Lyudmila Romen

(За Лістом) Спалити спогад? Сонце не посміло. Веселка в літо опустила міст. Латаття, наче клавіші тремтіли, Ловило серце їх бентежний зміст. Щоніч спивала спомини вустами

Читати далі
Ноктюрн

24.02.2020 Lyudmila Romen

(За Шопеном) Прийде вечір, мов птах незрячий, Біля вікон людських заплаче, В темну постіль свою покличе Тепле світло мого обличчя. Ніжно-ніжно зіп’ю свят-вечір, Шлях Чумацький

Читати далі
Зима

24.02.2020 Lyudmila Romen

(За Мендельсоном) Узорами заклечані шибки: Стоять без співу й шелесту ліси готичні, Дві постаті – застиглі фрески еротичні, Огранені морозом навіки. Узорами заклечані шибки. Зігрітись

Читати далі
Фреска

24.02.2020 Lyudmila Romen

(За Бахом) Лице дощу світилося й згасало. З яких космічних веж зірвалося воно? Лишить колиску неба і хоралу, Щоб впасти на моє осмучене вікно?!. Приречені.

Читати далі
Прелюдія

24.02.2020 Lyudmila Romen

(За Паганіні) Черкнув веселку струн моїх так легкокрило, І я, мов скрипочка, тобі – звук піднебесь! О очі – теплий колір неба. – Ти воскрес!

Читати далі
Вечір

24.02.2020 Lyudmila Romen

(За Леонтовичем) Вечір в рясці зелений над ставом. Б’є церковне розкумкання жаб. О, розлийся, вістяща заграво, Листя вербне, мов лезо ножа. На, стругай, з мого

Читати далі
Місячна Сонатѝна

24.02.2020 Lyudmila Romen

(За Бетховеном) Прибився човник. Пустка. Жодних слів. Навіщо? Ви за ким його прислали? Ріка терпіння вийшла з берегів Й розмила долю. Розвела, як далі. Розмило

Читати далі
Серенада

24.02.2020 Lyudmila Romen

(За Бортнянським) Та літа мить стекла. Засохли поцілунки. Звучання струн… Острунь мене! У ніч, збіжім! Твоє ім’я – трави розгублене відлуння, Ще називаю… ночі теплі

Читати далі
Сумний романс

24.02.2020 Lyudmila Romen

(За Вівальді) Вбираю поглядом слова. – Ажур знайомий. Листи і спогади… знов ляжуть під сукно. Осінній вітер гра в забавки за вікном Із листям. Шурхотить.

Читати далі
Соната

24.02.2020 Lyudmila Romen

(За Березовським) Соната до мажор. Ллє світло скрипка! Який сонатно-сонячний дует!? Вщерть повна ніжності. Я хочу крикнуть: Благословенно серцю! Серце – в лет! О тиха

Читати далі
Молитва

24.02.2020 Lyudmila Romen

(За Лисенком) Під музику небесного хоралу У тиші вечоровій я молюсь: – Примнож терпіння у гіркій печалі, О славна Ладо! Смутку не корюсь. О славен

Читати далі
Романс

24.02.2020 Lyudmila Romen

(За Стеценком) Ця краплинка світань Вам проллється під ноги, Моє серце несе з ночі світло зорі. Забринить, мов струна, моя пісня-дорога, Чи почуєте Ви звуки

Читати далі
Ваше ім’я

24.02.2020 Lyudmila Romen

(Романс) Те ім’я, що мені дала Ти, У дні, осяяні Тобою, У сні і вільне, і крилате Літа і в’ється наді мною. О. Олесь Ваше

Читати далі
Відколядую тебе…

23.02.2020 Lyudmila Romen

Відколядую тебе у вчорашнім вертепі… Пересумую, як пташка з підбитим крилом. Крапка. – Як ніч. Наметалась між Місяців-ком. Перезимую… Дзеркала снігів – чорним крепом. Віхтем

Читати далі
Як довго ждали ми своєї волі слова…

21.02.2020 Lyudmila Romen

З днем рідної Мови від Олександра Олеся! слова Олександра Олеся музика Людмили Ромен Як довго ждали ми своєї волі слова, І ось воно співа, бринить.

Читати далі
Стрітення. Чекаю…

15.02.2020 Lyudmila Romen

Я жду. Прийдеш? Крильми обхопиш стан мій – сад? – Я відігріюсь. Я заквітну знов любов’ю, І кожне листячко прошелестить тобою. Ти прийдеш?.. Перезимували я

Читати далі
О сніги, добридень вам!

11.02.2020 Lyudmila Romen

О сніги, добридень вам! Зимова казка. Протопчу слідочки босими ногами, Приліпилися сніжинки, наче ряска, Січень мій так душу відігрів снігами. Віхола кудись завихрила всю муку,

Читати далі
Біографія

07.02.2020 Lyudmila Romen

Людмила РОМЕН (ШЕВЧЕНКО Людмила Валентинівна) – громадська діячка, українська поетеса, композиторка, ткаля, член Національної спілки письменників України, Національної спілки майстрів народного мистецтва України, Асоціації діячів

Читати далі
Себе стомила смутком

04.02.2020 Lyudmila Romen

(Цикл) (I) Сніг суму Сто сонць світанком сипоне сніг суму, Січневих скриків-строф стоятиме стіна. Се самоспалення себе. Сльозить струна. Сто сонць світанком сипоне сніг суму.

Читати далі
У січні – дощ

22.01.2020 Lyudmila Romen

У січні – дощ. Так снігу й не було. Збігаються, шепочуться нічниці… А сон лише торкнувся шиб крилом. Давно за північ, а мені не спиться.

Читати далі
В святки різдвяні

22.01.2020 Lyudmila Romen

Зігріти душу. Пахне з м’яти чай. Зійшла Зоря. Здалась мені печальною. В святки Різдвяні так не вистача Тебе і снігу – білого, звичайного. Тебе далекого,

Читати далі
Поколядуй мені

19.01.2020 Lyudmila Romen

по Колу Коло-Дій дій дій мій живоКию на лоні моїм час прийшов ішов запали (не опа́ли ми!) неопали́! мо Світ ось я вже свічу свічусь

Читати далі
Достигла на калинові слова

15.01.2020 Lyudmila Romen

Калини кущ стоїть в такім цвіту! Той цвіт – жаги й любові голос весен. Спивай годину щастя золоту, Впади дощем в її гаряче плесо! Достигла

Читати далі
Візерунком сніжинок…

12.01.2020 Lyudmila Romen

(Тріолет) Візерунком сніжинок – останнє красиве прощання, Новорічну сорочку хрещато Вам вишию. Я затерпла у тишу. А біль не світлішає. Візерунком сніжинок – станнє красиве

Читати далі
Як плаче сонце!

11.01.2020 Lyudmila Romen

Диптих 1. сонечко згорнуло свої затерплі від чекання ласки промінці затисло себе в кулачок зіщулилось заховалось за фіранку хмарки і тихенько плаче як дитя… 2.

Читати далі
Ця ніч – зоретисячоока

11.01.2020 Lyudmila Romen

Ця ніч – зоретисячоока У душу мою, як в люстерко, Вдивляє в глибини високі – Там слово в епоху затерпло. Там звук б’є у скелю

Читати далі
Натюрморт старого року

05.01.2020 Lyudmila Romen

Луна твого голосу свiтлим туманом заповзає в кiмнату i лягає на зеленi гiлочки новорiчної ялинки казковi гномики запалюють лiхтарики i свiчки пахне хвоєю воском і

Читати далі
Святвечір

27.12.2019 Lyudmila Romen

Зійшла Зоря. Святвечір*. Дідух і кутя. Між кіл Сварожих Коляда нам Сина родить, Родздво Дажбога – найсвятіше свято Роду! Зійшла Зоря. Нового Кола обертя. Сонцепоклонна

Читати далі
Спасіння

26.12.2019 Lyudmila Romen

(де твоє гаряче проміння?) проміняв? у Яв із Нави стели на снігу сіно Спас іння-інею свято Рода* я горда горда неси Дідуха до господи на

Читати далі
В Дажбога Отця

24.12.2019 Lyudmila Romen

(Колядка) В Дажбога Отця добра новина, Добра новина в нашого Отця. Рефрен: Ой раю, раю. Раю розвився, Дажбожич тут народився! Світла всім й добра, Щастя,

Читати далі
Славень Роду

23.12.2019 Lyudmila Romen

« Бо не мали Богів різних, бо Бог єдин і множествен». Велесова книга, 30,7. Слава Роду!* Звеличую Словом Тебе, Батьку наш, мудрий, ясний. Я постала

Читати далі
Душа заносить Дідуха до хати

14.12.2019 Lyudmila Romen

Душа заносить Дідуха до хати, Єднає стіл в Святвечір прарідню. Дванадцять страв по колу. Щедре свято, Усім по ложці роздаю кутю. Ось чоловік, сини і

Читати далі
Любов в нашім віці

29.11.2019 Lyudmila Romen

Любов в нашім віці – як сива кульбавка, Дарує достиглу любов і тепло, Коли вже душа гарячіша за плоть. Любов в зрілім віці – як

Читати далі
Гаснуть лип лампади…

16.11.2019 Lyudmila Romen

18. Гаснуть лип лампади у туманах сивих Дощ чаклує: ось і трунок – келих снів. Долюби! Схмелій від солоду вишнівок, Розчинись! В обійми всю мене

Читати далі
Первозданні візерунки

15.11.2019 Lyudmila Romen

Ось сходить сонце. Рум’яніє небо вдалині, І на душі щораз стає осяйно і велично. Зайчатка сонячні сміються. Весело й мені, Зникає тінь сновиди ночі із

Читати далі
До мови

09.11.2019 Lyudmila Romen

Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Л.Костенко О Мово! – Вічна іскро! Ти – Пречиста доля. Свята й безгрішна. Карб на гені

Читати далі
Вересневий романс

08.11.2019 Lyudmila Romen

В моїм Ромні сплива листочком літо по ріці, Зціловане дощем, пестливим сонцем щедро й вітром. Ллє тиша думку: де чиї Початки і Кінці? Бувай, мій

Читати далі
Жінка-птиця

08.11.2019 Lyudmila Romen

СЬОГОДНІ – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ПІАНІСТА. Чи популярне нині фортепіано? Цього року ЮВІЛЕЙНОГО нарешті збулась моя мрія! юності – зіграти на сцені на роялі! Вперше в

Читати далі
Розлився фарбами веселки над Сулою

03.11.2019 Lyudmila Romen

4 листопада минає 10 років, як пішов з життя самобутній художник САМОХІН МИКОЛА, уродженець с. Перекопівка Роменського району. Спогади Познайомитися з Миколою Самохіним мені пощастило

Читати далі
В голограмі дощу

26.10.2019 Lyudmila Romen

В голограмі дощу Посивіле кохання… Назбираю каштанів. Сум осінній впущу… У вологім плащу Силует, гарний стан мій. В голограмі дощу Посивіле кохання. Ритм любові не

Читати далі
Намалюй мене, осене, цвітом!

23.10.2019 Lyudmila Romen

Цю пісню-романс на слова Неоніли Яніцької було написано ще рік тому. Побачила поезію на стор. ФБ і не могла не втілити слова у музику в

Читати далі
Малює вітер осінь

22.10.2019 Lyudmila Romen

Малює вітер осінь віхтями тополь Мені на ранку сірій полотнині, І усміхнулась жовтолисто днина. Вмочилась осінь в сонце віхтями тополь! – Пейзажі золоті. Багряні видноколи.

Читати далі
Я забуваю сумніви і сум

18.10.2019 Lyudmila Romen

Тамара Герасименко порушила тему використання рідковживаних слів у поезії. Я керуюся тим, що поет на те і покликаний, щоб воскрешати слова, давати їм нове дихання!

Читати далі
А що цей дощ?

07.10.2019 Lyudmila Romen

Ув осінь день вже вірить… Сквер не пручається дощам, Каштан вистрибує лошам, І журавлі – у Вирій. А що цей дощ? – Струна є –

Читати далі
Я не скрипковий ключ

07.10.2019 Lyudmila Romen

… Я не скрипковий ключ, а журавлиний, Тобі над полем в небі напишу. Л.Костенко Ти не скрипковий ключ й не журавлиний, А ключ минулого, що

Читати далі
Змітає вітер листя

06.10.2019 Lyudmila Romen

Змітає вітер листя з осені пюпітра… Бринять дощинки-ноти тембром журавлиним. Ми – відлетіли теж… сумним трикутним клином… І літа спомин голову сховав у підря. А

Читати далі
День сяє – золоторожденний!

06.10.2019 Lyudmila Romen

О Осене ясна! Палаєш листячком кленовим. Душа співа моя. День сяє – золоторожденний! Я з благістю сповняла рік наш кожний поіменно. Яке премудре й світле

Читати далі
Ромашечка

20.02.2019 Lyudmila Romen

Холонучи трави на всі видноколи! Та квітне крізь сум дня ромашечка біла, Пелюстки змахнула – білесенькі крила, До обрію лине! На обрію – голо… А

Читати далі
Прошу любити…

12.02.2019 Lyudmila Romen

«Прошу… любить город Сумы так, как я его любил…» Із заповіту І. Г. Харитоненка (мовою оригіналу) Бузкова ніч! Які п’янкі пастельні тіні. Іду в алеях

Читати далі
Ти моя молитва

09.02.2019 Lyudmila Romen

(Закликання) Моя молитва ти – і рання і вечірня. (О Зоре-зоренько, зорій, йому, зорій! Хай ночі стеляться між стеблами любистку). – Люби! І,

Читати далі
Дивна жінка

20.09.2018 Lyudmila Romen

«Коли не було з нащада світу, Дажбоже! Тоді не було Неба ні Землі, Дажбоже! А лише було синєє море, Дажбоже!» Колядка про сотворення Світу *

Читати далі
НЕ МОВЧАТЬ ДЕРЕВА РОДУ…

19.09.2018 Lyudmila Romen

Читаючи збірку поезій Л. Ромен «Мовчать дерева роду…» і заперечуючи те мовчання. Не мовчать дерева роду, – молодим галуззям дзвонять, під вітрами не холонуть, п’ють

Читати далі
ПЕРША ДІВЧИНКА

19.09.2018 Lyudmila Romen

Присвячується Людмилі Ромен Тоді, коли ще Сонце було Богом, Коли з празим ще не змітався сніг, Із віщим словом Правди біля ніг, Уже була дівчина

Читати далі
Язичниця, задивлена в безмежність…

19.09.2018 Lyudmila Romen

Людмилі Ромен Язичниця, задивлена в безмежність… Блукають в крові дух тисячоліть І від циганських вогнищ – незалежність, І пра-Землі частиночка болить. Із нею ти –

Читати далі
А ЩО ЯК ПУХНАСТОЮ БДЖІЛКОЮ

19.09.2018 Lyudmila Romen

А ЩО ЯК ПУХНАСТОЮ БДЖІЛКОЮнаносити меду у соти Вашого тіла?(М е д о в и й М і с я ц ь)Як солодко буде зимувати!!!Я

Читати далі
СОНЦЕСТОЯННЯ

19.09.2018 Lyudmila Romen

СОН ЦЕ СТО ЯНь іНь Я СОНЦЕСТОЯННЯнасто я на Сонцемнасто я на Небомнасто я на в ТравахТобою настоянаНА СТО Я НА!к р е с н

Читати далі
ТАЇНА ПРИЧАСТЯ

19.09.2018 Lyudmila Romen

ТАЇНА ПРИЧАСТЯдві писанки і свічау ніч ВЕЛИК лик лик ОДНУволію тебе мій Діюдій! дій! дій!мій В е л и к о д н юодну мене

Читати далі
В ОРГАННІЙ ЗАЛІ

19.09.2018 Lyudmila Romen

В ОРГАННІЙ ЗАЛІ(залив собою мене) всі НОЧІпервоздан на я – Орю Дана Я*О мій орг?не!хочу муз музики-рукируки-звуки небес ( без дна глибина)небесного (ого!) оргазму ЛЕТИ

Читати далі
ХТО ХОЧЕ ПОЧУТИ КОЛИСКОВУ?

19.09.2018 Lyudmila Romen

ХТО ХОЧЕ ПОЧУТИ КОЛИ?-СКОВУдля кохання Пал-кого (хочу твого)о мій голос голо вис-око літаєвис око го щастя шукаєзвуки про зорі на Зоряхна! йтонших клавіш тіла могоз

Читати далі
ДО ЖІНКИ ЯК ДО ХРАМУ

19.09.2018 Lyudmila Romen

ДО ЖІНКИ ЯК ДО ХРАМУ(для тебе вже в і д ч и н и! ч и н и! відчинена брама)треба входити ходити ходи! Ти(де ти?

Читати далі
Любити свято, щедро, жертвенно…

19.09.2018 Lyudmila Romen

Наша справа: чи кохаємо ми? чи вміємо ми кохати? А чи платить нам хто за кохання коханням, це не наша справа, за це спитає Бог…

Читати далі
БЛАГОВІСТ

19.09.2018 Lyudmila Romen

Прочитайте знову Тую славу. Та читайте Од слова до слова, Не минайте ані титли, Ніже тії коми… Т.Г.Шевченко Благовістить нам Правду Сварга синя, Благовістять громи

Читати далі
ЗМІТАЮ СНІГ З ПРАЗИМ

19.09.2018 Lyudmila Romen

Змітаю сніг з празим, з прапам’яті – іржу. Код таїни – скрижаль. На віще слово Правди в час апокаліпсису свята потреба. Скричать громи, і врозтіч

Читати далі
Із книги «Білий лебідь – лебідь Чорний»

19.09.2018 Lyudmila Romen

Я не зраджую Віру своїх Предків. Святослав. Дивіться – тінь… Тарас буремний Благословляє вже олтар… «Самотнє вогнище…», М.Данько, автор «Дневник туриста» Коли Господь, Бог твій,

Читати далі

Цілющі цитрини цілунків

21.09.2026 Lyudmila Romen Поезія, Тавтограми Leave a comment

Цариною цвіркотіння цикад, цокотливих цвіркунів – цитра… Цокається цитринівка, циганка, цокаються цибулясті церковці – царствений церемоніал циганки-ночі. Цвяшками цедри Цефеїди*

Сюїта ночі

17.09.2026 Lyudmila Romen Обране, Поезія, Ронделі Leave a comment

Рондель То Шлях Чумацький перелив себе молочним глечиком. Людмила Ромен Світиться волосся, грає, зорями заклечане, А твої мелодії в мені

Від Вія… відвоюємось!

15.09.2026 Lyudmila Romen Обране, Поезія, Тавтограми Leave a comment

Диптих 1. Віддивилося, відхрестилося вікно (впало віко)… Віджилося вербі (визолом випала)… Віджурилось видолинкам (вирви виють)… Відвечерялись вечори (відспівали від вікон)…