Вітер

Стало вітру вільготно

Стало вітру вільготно в саду поміж яблунь,
День схвильовано гордий,
      барвистий, мов півень,
Па листочків вкрапляються в стопи і ямби,
Мрії в даль – як роїння бджолине – на південь.

Ти прийми моїх слів поцілунки і леза,
Ці вогню переливи, вогню передзвони.
…Віє пустка від тебе. Душа – наче мездра*
Ти і дощ… дощ і ти…
      схожий звук – монотонний…

20.09.19

* Мездра – внутрішня сторона вичиненої шкіри або шкури.

 

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *