Виростають вірші-верби. Видноколом, ген – вірші-тополі П’ють слова з криниці неба, Синь розхлюпують мені у долю. Виплакались верби в віршах,
Категорія: верлібри
розстебни моєї ночі зоряні ґудзики
розстебни моєї ночі зоряні ґудзики і уздриш мене… вийде Місяць з-під коси засвітить на стелі розплетені хвилі волосся заніжать залоскочуть