Стежина зоряна – як пуповина, З криниці неба до земних криниць, Нанизує для серця голос птиць Промінчик, що веде життям
Позначка: душа
Виростають вірші-верби
Виростають вірші-верби. Видноколом, ген – вірші-тополі П’ють слова з криниці неба, Синь розхлюпують мені у долю. Виплакались верби в віршах,
Зимобор
Зимобор* здравицею зустрів Зиму, зухвало закликав забратися, зняти забороло, згорнути замети, заструмувати. Залютувала Зима: заслала заметілі, захурделила, заметушилася, загарячкувала. Згодом
Гарячий чай самотності холоне
Гарячий чай самотності холоне, Бо він, як я, напився за вікном дощу. Тривоги звір із серцем в перегонах… Гуде «шахед».
Осінні акварелі
Вінок ронделів 1. Рихтує осінь акварелі, Вітри зривають лист в гербарій, Дощ крапа. Випив день ліхтар і Пряде душа з
Пройшовся дощик вулицями міста
Рондель Пройшовся дощик вулицями міста, Під парасолю кожну заглядав, І день втікав у ніч, як ця вода, Від позолоти кленів