Листопад

Ніжно грають ножі…

Тріолет

Ніжно грають ножі,
       на струни мене.
І мину… відпечалюся
      звуками тріо від Лети.
Затісна я собі
      і безмежна тобі на планеті.
Ніжно грають ножі,
      наточивши на струмінь мене.
Що ж тепер?..
   Нажебрачу на світле Прощання монет,
Поцілую слова
      золотими вустами комети.
Ніжно грають ножі:
   рвуться струни…
      притлумлять мене.
Я мину, відпечалюсь…
      в цих звуках гарячих відлету.

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *