містика | Людмила Ромен

Серед цієї музики беріз!

Серед цієї музики прозорої беріз Знайду тебе, мій невблаганний і жорстокий, І кину день до ніг, від розпачу глибокий. Ти

Наче благовіст – Сонця схід. Божиться День! – Світло ронить. Перейде Коло Місяця в безліч нам сонячних кіл! Плівку болю

Ще Всесвіт виношує в лоні Слова. Я буду щаслива прийняти пологи, Ввібрати всі радощі, болі й тривоги. Ще Всесвіт виношує

Гаснуть лип лампади у туманах сивих… Дощ чаклує: ось і трунок – келих снів. Долюби! Схмелій від солоду вишнівок, Розчинись!

Тріолет Ніжно грають ножі, на струни мене. І мину… відпечалюся звуками тріо від Лети. Затісна я собі і безмежна

У світі світлом дихати й любити, Торкнутись пальцями душі Отця яснот, Між хмар життя проміння Сонця пити, І Світу чашу