Тримай в білій долоні яблуко бо то серце моє осіннє… Станіслав Новицький Осіннє яблуко тримай в долоні – Достигне серце
Мітка: любов
Відгомоніли гаї
Відгомоніли гаї голосними, Відзеленіли, – безлиста душа, Відсолов’їнились. Подих вже зимний. Вляжеться вжовклого листя скрізь шар. Віттями-струнами Сонця осіннього Вдарить
Наче вірші без слів…
Дні наших мовчань, наче вірші без слів, Дощі без небес… І без зерня горіхи… За мить захлинуся сльозою і сміхом,
Подаруй мені листя осіннє
Рондель Подаруй мені листя осіннє (Цвіт весни дарувати не зміг). Хоч дощем окропи мій поріг, Словом біль замоли. Неодмінно Буде
О Вічносте моя, ти вся з Любові!
Рондель О Вічносте моя, ти вся з Любові! Невидима ріка, що нас єдна. Ось зірка притулилась до вікна – Запроменилася
Від того Серпня – косовиця
Минула день чергових роковин… Від того Серпня – косовиця. Я – покіс… А ти – як сонечко на житнім колосочку.