Людмила Ромен

Світлішаю!

Дивовижа душі – чаша Божого світла.
      Світлішаю!
Я – знов Жінка! Я – пристрасна!
    Повінь! Весняні громи!
Слухай серце і музику пальців моїх джоломій*.
Дивовижа душі – чаша Божого світла.
      Світлішаю!
Я стаю в узголів’ї ночей
    собі зорями-віршами,
В день квітую, бо за гороскопом я –
    сонячний цмин.
Дивовижа душі – чаша Божого світла.
      Світлішаю!
Я – знов Жінка!
   Я – пристрасна!
      Повінь! Весняні громи!

23.11.12
Із третьої збірки роменлетів філософсько-ліричної драми «Межимісяччя» (2020) трилогії «АРАНІ» .
_________________________________
*Джоломія – сопілка.

Залиште відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *