І на твої медові коси тепло
Сідають бджілки майського дощу.
Дмитро Іванов
Я так люблю дощі! –
І майські, й ті, що кличуть в осінь,
Гудуть мені про небеса, про зорі,
наче бджілки,
Голівка сяє перлами –
всміхаються дощинки.
Я так люблю дощі!
А дощ – мої медові коси.
А ти, коханий мій,
не пив меди із них і досі.
Тобі служницею була.
Без тебе стала – Жінка!
Я так люблю дощі!
А дощ – моє пахке волосся.
Ось я красива й запашна!
Гудуть-срібляться бджілки.