Від гострого слова
як хрусне душа! –
закровить.
Минулася музика… (щастя?).
Скотилася в Наву*.
Аж сад закипів…
зашумів у високих октавах.
Ти слово гострив, наче прутик…
У серці щемить.
А вічність –
між вуст наших подих! –
для нас, наче мить,
І блискавка в серці застрягла…
у тілі заграва.
Від гострого слова
як хрусне душа! –
наче віть.
Милуєшся?
Музика?..
Щастя своє ти проґавив.
* Нава – світ духів.