На Сулі

У січні – дощ

У січні – дощ. Так снігу й не було.
Збігаються, шепочуться нічниці…
А сон лише торкнувся шиб крилом.
Давно за північ, а мені не спиться.

Сотаю вірші-голоси з душі,
І часто згадую Ромни і друзів.
Босоніж цілувати спориші,
Й Сулі віддатись голо тіло в тузі…

А в січні – дощ. Так снігу й не було.

 

Залиште коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *