О сніги, добридень вам! Зимова казка.
Протопчу слідочки босими ногами,
Приліпилися сніжинки, наче ряска,
Січень мій так душу відігрів снігами.
Віхола кудись завихрила всю муку,
І прокинулись у венах мерзлі води,
І нуртують, і бринять у грудях звуком.
І Різдвяним нас обох вертепом водить…
Ця зима, як шлюбна, так хурделить біло,
Сніг пухкий, сріблястий –
світиться на сонці.
Я від щастя тану в теплій заметілі,
Як сніжинка кожна на моїй долоньці.