О сніги!

О сніги, добридень вам!

О сніги, добридень вам! Зимова казка.

Протопчу слідочки босими ногами,

Приліпилися сніжинки, наче ряска,

Січень мій так душу відігрів снігами.

Віхола кудись завихрила всю муку,

І прокинулись у венах мерзлі води,

І нуртують, і бринять у грудях звуком.

І Різдвяним нас обох вертепом водить…

Ця зима, як шлюбна, так хурделить біло,

Сніг пухкий, сріблястий –

світиться на сонці.

Я від щастя тану в теплій заметілі,

Як сніжинка кожна на моїй долоньці.

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *