ліс

Вартує спокій мій цей ліс!

Вартує спокій мій цей ліс,
   заплутує стежок мережки,
В моїх долонях квітно!
      Вітер ліг.
   І сліпнуть роси сонцем.
У цім ярку берези – напівколом, –
      сестри-амазонки,
Вартують спокій мій.
   Краса і зброя їх – тугі сережки,
Щоб навіть тінь твоя
   ніколи не ступила на цю стежку,
І жовтоликий сонях –
   з духом Божим,
      в золотій коронці
Плекає спокій тиші і молочне зерня.
   Гладь стежок мережки.
…В мої долоні ти упав лицем!
   Схлип Літа – роси…
      сон це…

Зі збірки «Гаряча тиша Літа» (2010)

Коментувати

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *