Обійняти неосяжне

Іду – НАВи!

Крилатий вислів Святослава можна тлумачити й так: «Іду – НАВи», тобто буду битися до загину (Нав – світ пращурів).
В даному контексті – смерть образу коханого в душі, забути НАВіки.

Іду – НАВи!
      На Ваших грудях
Приб’ю, мов щит,
   свою Сльозу-кришталь.
Вам до лиця, до честі буде,
Ви в серці носите мерця Христа**.

Ви молитесь на розіп’яття,
Духово Ви обрізаний давно**,
Ніщо для Вас Любові Водосвяття,
Христову кров п’єте, немов вино***

Іду – НАВи!
      У Вашім храмі
Не буду милості собі просить,
За мною – Сонце, хрест – за Вами.
я не з ребра! –
      Я з Божої роси!

Іду – НАВи!
      Вам не спинити
Вже духу войовничого мого:
З Дніпра святого воду пити,
«Ловців» народу гнати батогом.

Століттями усі на лови
По душі рабські в мій народ ішли:
З мечем, із зашморгом, зі словом,
Весь первоцвіт – що крали, що змели.

Іду – НАВи!
      Я Слово гостре
І серце зболене Вам піднесу.
Іду я переможним гостем,
Вогонь Перунів лиш душі є суть!

Іду – НАВи!
      Пісні величні
В Сварожім храмі радістю творю!
Краса й Любов поняття вічні,
Я серце маю – квітку із вогню!

Іду – НАВи!
      Кайдани скину,
Я довго в світі бранкою була.
Я в Небо рідній Україні,
Як символ волі, птахою вросла!


** «Ми завсіди носимо в тілі мертвість Ісусову , щоб з’явило-ся в тілі й життя Ісусове». (2 Кор. 4,10).

** «…і не то обрізання, що назовні на тілі, але… потаємно, духово,  і обрізання – серця духом, а не за буквою».
(Рим. 2,28-29)

*** Літургія – урочистий обряд християнської церкви, суть якого зводиться до містичного споживання тіла і крові Ісуса Христа, як хліба і вина.

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *