Ми – України Доля! Не поклін раба!
Нам вирізаний, втоплений в крові Батурин
Дав силу вигублених мужности надбать,
В лиху годину в оборону стать на мури.
Ми – Україна! Знайте: лиш душа і дух
Спроможні доблести творить дива – вершини,
І поки світ роздумує, до Буч оглух,
Ми йдем на танки, голіруч виносим міни.
Прокляття вбивцям!
Смерч кремлю!
Смерть ворогам! –
(Недоноски, не здобрені теплом й любов’ю),
Таким же н е д о л ю д н е н и м їх матерям!
Слова проклять – пророчі! Вигнівлені кров’ю.
В агонії. Вам крик і стогін катувань –
Диявольський єлей на чорну, хижу душу?!
Та ні, – нема душі – субстрат гнилий і твань,
Щось булька в ребрах. Перетрушені ви дустом.
Кремлівський кате – підлий гершт* ти, дикий страх
Як хробака загнав тебе в уральський бункер.
Вже скоро. Свище з України бумеранг,
Ти здохнеш в пеклі антипутінського бунту.
Вже добре знаєте: дух нескоримих в нас!
Не можна уярмити вільний вітер – Волю!
Творця Єдиного є частка – первинА,
У кожнім з нас! На герць!
Ми – України Доля!
18.04.22
* Гершт – ватажок поганих людей чи поганої справи; призвідник.
