Місячна ніч

Вечір

(За Леонтовичем)

Вечір в рясці зелений над ставом.
Б’є церковне розкумкання жаб.
О, розлийся, вістяща заграво,
Листя вербне, мов лезо ножа.

На, стругай, з мого тіла сопілок:
Буду бавить і світ, й онучат.
Яке сонце учора зустріла!?
Вже про нього не можу мовчать.

Все про нього! Не можу мовчать, –
Наче сонце, учора зустріла!
Зваблю світ. Пригорну лелечат.
Тіло – голосом ніжних сопілок.

Листя вербне вербально звучить,
В звуках тихне, зникає заграва.
Лиш в повітрі від жаб деренчить.
Вечір.
    Місяць схилився над ставом.

24.07.05

 

Залиште відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *