Паганіні

Прелюдія

(За Паганіні)

Черкнув веселку струн моїх
      так легкокрило,
І я, мов скрипочка, тобі – звук піднебесь!
О очі – теплий колір неба. – Ти воскрес!
Спивай мелодії! Неси любов на крилас.

А погляд – світла мить жаги
      крізь вохру-осінь, –
Живе тремтіння променисте серця плід.
Ці дві душі красиві, горді, наче лосі.
У листопаді крижаніють в травах роси…
Який солодкий ще
      примерзлий пізній глід!!!

04.11.08

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *