(За Паганіні)
Черкнув веселку струн моїх
так легкокрило,
І я, мов скрипочка, тобі – звук піднебесь!
О очі – теплий колір неба. – Ти воскрес!
Спивай мелодії! Неси любов на крилас.
А погляд – світла мить жаги
крізь вохру-осінь, –
Живе тремтіння променисте серця плід.
Ці дві душі красиві, горді, наче лосі.
У листопаді крижаніють в травах роси…
Який солодкий ще
примерзлий пізній глід!!!
04.11.08