І знову хтось мене коханою назве!..

Фреска

(За Бахом)

Лице дощу світилося й згасало.
З яких космічних веж зірвалося воно?
Лишить колиску неба і хоралу,
Щоб впасти на моє осмучене вікно?!.

Приречені. Нам краще бути поряд,
В тобі моє відбилося лице сумне.
Дощ в березні загострить погляд
У те, що Буде ще і Що так промине.

А буде -?!. Буде березень грозовий!
Чиєсь сумне лице високе, дощове,
Шукатиме причалу для любові,
І знову хтось мене коханою назве!..

1999

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *