свіча

Загусла тиша…

Загусла тиша…
    Сніг на підвіконні
мовчить збіліло,
    зимно так мовчить.
Снуються вірші
    давні доіконні.
Душа зболіла.
    Морозко вночі.

Стаю словами.
    У безсонні вогко.
Шибки й малюнки…
    Світяться шибки.
Отак нестямно
    сум наліг широкий…
Ні лік, ні трунку…
    човен без ріки.

В тобі жива ще?
    Вітер з ліхтарями
приколисають
    тінь мою. Не сплю…
А спомин важча,
    хреститься між нами
і не згасає…
    Просто ще люблю?

Зі збірки «Чорнобривці на снігу» (2019).

Коментувати

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.