Древні руси

НЕ МОВЧАТЬ ДЕРЕВА РОДУ…

Читаючи збірку поезій Л. Ромен «Мовчать дерева роду…» і заперечуючи те мовчання.

Не мовчать дерева роду, –
молодим галуззям дзвонять,
під вітрами не холонуть,
п’ють корінням талу воду…

Не мовчать дерева роду, –
перелунюють століття,
ловлять зорі верховіттям,
розганяючи негоди…

Не мовчать дерева роду, –
переспівуючи волю,
підіймаючи свій голос
у правічний неба подив.

Не мовчать дерева роду…

К. Квітчаста, санаторий Песчаное Крым
 

 

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *