Садок вишневий

Садок вишневий…

Триптих за Тарасом Шевченком

  1. Теплий тріолет

Притулилась хата до квітучих вишень,
Ллє бузок духмяно ніжний фіолет,
Солов’їні трелі.  Теплий тріолет.
Внучечка щебече,
   сміхом повнить тишу.
До вечері стіл вже наладнала пишний,
Рід-родину кличу.
   Привид-сумнів, геть!
…Обступили хату білим колом вишні,
Дав бузок словам цим щастя фіолет.

  1. Нагули хрущі

Яка ж то рідна українська пісня
      для душі!..
Вже сяє зірка.
  В сад прикликала я Повітрулю*.
Душа, як вишня, квітла!..
   Медом наливався вулик.
Садок вишневий… вечір… хата…
      Пісня для душі.
Не солов’ї.
  Тобі лиш в голові гули хрущі!..
Сім’я вечеря… Ніч…
  Я в сон-не-сон сама пірнула…
А пісня!.. Трелі! Щемно…
   Зорям вогко у душі.
Розвій злі чари в серці мужа,
   мила Повітруле.

  1. Лиш пісня…

Душі весною, як садам – цвісти й кохати!
Та біль у серці – стигми ран від слова-кулі.
Що є не наше (як не годиш) – не притулиш…
А соловейко… Все б ото всю ніч співати!
І байдуже: осиротіла доля в хаті,
Про те кує в годиннику весь час зозуля.
…Бузок торкне плече – і холодом: сама ти…
Лиш пісня…
   Пісня лине з рідного Посулля…

18.03.11

К А Р Б И 

Соловей і зозуля вишиваються на дівочих рушниках. Цих пташок часто розміщують на гілках калини, що символізує продовження.

В и ш н я – символ взаємної любові, весни, краси, мужності, дерево зустрічі з коханим. Гілкам вишні приписували магічну силу. Ворожили на гілочці вишні: якщо зацвіте до Різдва – власниця вийде заміж.

Цікавою особливістю свята весни, тобто Нового року споконвічних хліборобів, є «новорічне дерево», роль якого відіграє вишня.

У давнину в Україні вишня була ритуальним деревом весняного новорічного обряду. Деревце садили восени в діжечку, тримали його в хаті, а навесні, у березні, вишенька розвивалась і розквітала. По тому, як вона квітне, дівчата вгадували долю на цілий новий рік.

Роменлети зі збірки «Зимниця» (2020).


* Повітруля – національний український міфологічний позитивний персонаж жіночої статі. Асоціюється із стихією вітру – легка, здатна пересуватись у повітрі, не торкаючись землі; часто змальовують із крилами та вбраною в квіти з голови до п’ят. Залюбки допомагає закоханим у любовних справах.

 

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *