Ув осінь день вже вірить…
Сквер не пручається дощам,
Каштан вистрибує лошам,
І журавлі – у Вирій.
А що цей дощ? – Струна є –
Звук амплітуди вулиць, площ.
А я любою осінній дощ,
Вагу життя вбираю.
Вогненний стиль листочків.
Скрізь мерехтить така краса!
На Псло лягла туга коса
Верби біля місточка…
Ув осінь день вже вірить…
А я в самотність – рана тиш.
Хотілось сонечка, повірте,
Та паморозь вколола вірш…
7.10.19