Перун

Дуби – Перуна перначі

Дуби в дібровах струшують громи –
Дрижить земля поміж корінням.
Далекий скрегіт ще снігів зими,
Дорвалася до слів горіння.

Дуби, дуби – Перуна перначі.
Допоки серце світить Світу,
Дорогу вістрям вигострить свічі,
Дасть моці в передгроззя віттю.

Добігти маємо до краю злив,
Довкола давляться примари…
Душа дзвенить колоссям рідних нив,
День – сонцем з-під фіранки хмари.

30.12.19

Малюнок В. Крижанівського

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *