худ. робота Сергія Початка

Там три верби…

Ріка життя
єднала два наших берега
розшита лататтям поцілунків
сріблястими рибами надій
вогниками зірок уночі
острівцями-датами
народження синів
весільними
колисковими
купальськими

хвиля об хвилечку
голос любові
і вилася і блищала
долину радості долонь
рік за роком перетікала

Виросли три сини
відпливли три човни
в русла власної долі
Стояла ніч високая
як гора печалі
холодом придавило води
і твій берег знемігся
поманився
як пісок просипався в лабіринт
Зміїного здвиження…

Ріка розтеклася
всоталася в земну твердь
забуяла трава під вербами

ой косарики не косіте
хай на травах ранками
хоч роса поколихається
пісні посумується

Ще прийде весна
а нас – не буде…

31.07.18

One comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *