Акація цвіте

Прощай

Диптих

І. А Я – ЖИВУ!

О, як цинічно розтоптав
   квітучий Всесвіт мій Любові!?
Я – пробачаю все тобі,
   коханий мій – мій кате,
Ти скільки літ життя
   туливсь котятком волохатим.
Надійде час!
   І станеш сам собі
      в сій тиші полем бою.
Підхопить вітер у Світи
   окрадену до струн тополю!!!
Душа не Жінкою,
   а Піснею
      вже хоче стати!

Ти розтоптав… себе.
   А Всесвіт – вічний! –
      Творенням Любові.
П р о щ а й ж е… (Не любив).
   А я – живу!
      Життя – це свято!

ІІ. ДОЦВІТАЮТЬ СУЦВІТТЯ АКАЦІЙ, БУЗКУ

Доцвітають у травні
   суцвіття акацій, бузку,
І любов доцвітає трилисником –
   крик тріолета.
Про щасливі мої миті творчості
   пишуть газети,
Серцю щемно від болю.
   Настоєм лікуюсь бузку.
Серед Літа захочеш звабливу,
   рідненьку, терпку.
В сінокоси духмяні гукнеш!..
   Не вертаються з Лети…
Доцвітають у травні
   суцвіття акацій, бузку,
І любов…
   це остання жага
      вибуха в тріолетах!

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *