Душа без тебе

Душа без тебе…

Душа без тебе –
   мов без дзвонаря – глуха дзвіниця,
І день, мов не квадрат Малевича,
      а – цілий куб!
Мелодій жалісних сплило,
      як віск, зі свіч покут!?.
Пряду пісні.
   А струни деренчать,
      немов костриця…
Відцвів батіг Перунів*.
      То цикорій, то корицю
Без цукру п’ю.
   Солодкий спогад хай торкнеться губ…
Душа без тебе –
   мов без дзвонаря – глуха дзвіниця,
І день застиг в квадраті вікон…
      Скло тулю до губ…


* Перунів батіг – перейменували на Петровий.

Залиште відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *