світлий сад

Світло саду від яблук!

Світло саду від яблук!
   А сонця?!
      Аж днина дзвенить!
І берези напнули
   жовтаво-прозорі вітрила.
Шостий вересень…
   Шостий! (Як жить?)
      В серці біль… Защеміло.
Світло саду й душі!
   Де ти?
      Світлом тебе напоїть?..
Ще люблю?..
   Ще ревную…
      Я вчуся прощати і жить.
Твоя доля, як яблуко,
   іншій під ноги скотилась.
Світло саду від яблук!
   Прощай…
      Та сльоза лиш дзвенить.
І берези сумні.
   В чорний дьоготь
      вмочив ти вітрила…

22.09.11

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *