На дівич-горі

На дівич-горі

  посивіли чебреці
    і любистки
стали голими кулі баб
забилися сон-травою
    рай-зіллям
зносилися зозулині черевички
приворот-(от тіло!)-зіллю я
    дощем
до щему Його
    не стрітення
розрив-трава стрі́ла
стріла́ пролетіла
    без тіла
віть тіла
    о ДОЛЕНЬКО*
вже морозами квітне
    і цього квіту
не чує
   Нечуй-вітер


* Доля (Берегиня). Свято Богині Долі припадає на 24 листопада.
Напередодні свята і вранці наступного дня дівчата ворожили на долю, найперше – на заміжжя. Скажімо, у воду ставилися вишневі гілочки, неодмінно зламані у сусідському, а не власному саду. Якщо на гілочках з’являлися квіти до Коляди (21-23 грудня), дівчина мала вийти заміж.
Всім нашим україночкам бажаю щасливої долі!
Зі збірки “Білий лебідь – лебідь Чорний” , 2005.

Залиште відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *