тарас Шевченко, Варвара Рєпніна

Травневий Яготин

29. (з волхвеми “Білий лебідь – лебідь Чорний)Маєток князя М.Рєпніна в Яготині, де Т.Г.Шевченко гостював з жовтня 1843 по січень 1844 р. Тут він написав «Тризну» з посвятою Варварі Рєпніній.

Для вас понятно это слово!..
Ваш добрый ангел осенил
Меня бессмертными крылами
И тихостройными речами
Мечты о рае пробудил.
«Тризна», Т.Шевченко

Ось і зустрілися, Тарасе,
Ніщо тут не змінилося за півтора століть.
Цей флігель…
Ніби вчора ще стояв тут на терасі
І душу рвав за пошматований Вкраїни цвіт.

Шуміли клени і каштани, ті ж тополі поруч,
І грізно підіймалося круте твоє чоло:
Москаль, жидовин, лях, татарин
і хохол – свій покруч
Замордували, зґвалтували…
Ой було, було…

Сердито рве хустину сиву вітер над Супоєм,
А тут, в кімнаті, тиша
гусне у моїй руці.
Дубовий стіл і крісло.
Час… мовчать його сувої.
Автопортрет – у саме серце погляду приціл.

А дні стоять все ті ж.
Думки тривожні і високі.
У цій високості ми втрьох
(позаду Рєпніна).
Душа готова в таїну пірнути сю глибоку,
Ваш листопад цілунками зустріне хай весна!

Про Вирій серця,
про любов помрійте!
Не на тризні ж!
Чи «зрозуміле Слово це»?
О Слово це, збудись!
Кохане серце хай спізна
Любові чисту Пісню!
…Дванадцять поминальних чаш –
н е в и п и т і.
Куди,

Куди ж ви, братчики,
куди ви, друзі, воріженьки,
Запропастилися?
Де ж ваші клятви, де ж ваш чин?
Вже українців-русичів,
як зерня, – дрібка, жменька…
Сю «Тризну» по сім дні
навіяв серцю Яготин.

24 травня 2004, Яготин

 

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *