ТАЇНА ПРИЧАСТЯ
дві писанки і
свіча
у ніч ВЕЛИК лик
лик ОДНУ
волію тебе мій Дію
дій!
дій!
дій!
мій В е л и к о д н ю
одну мене
одну – найпершу
і о с т а н н ю
ТИ ШЕПОТІВ-ХТІВ
ТВІЙ ШЕПІТ НА!
НАД КВІТКОЮ
яка (пульс
пульс)
пульсуюче
здригалася в мені
щораз
ще раз
раз поглинь
поглинь на!ючи
чергову хвилю
твого (ого!) шеп-оту
оту (о так!)
отак
отак на ближ!
на-бли-жалася
жалася до вуст твоїх
щоб за-мкнути дві безодні
в океан л ю б о в і
