Схід Сонця

Сонце п’ю!

Знову жити, світ любити,
Сонце пити з уст твоїх…
О. Олесь

Забуяло серце златоцвітом:
Жити, жити, жити!
    Жи-и-ить!
Досить мук, страждань…
    і тихо з вітром
Обійматись і тужить.
Хочу жить!

Літепло пахке, в’юнке, зелене,
В трави впасти – і любить!
    Любить!
Усміх неба пролунивсь крізь мене, –
В очі, душу хлюпнула блакить.
Знов любить!

Радістю зайнялись видноколи, –
З уст світанку любо сонце п’ю.
Задзвеніло щастя.
    Ласка долі.
Натщесерце знов люблю!
    Л ю б л ю!
Сонце п’ю!

12.07.14

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *