У Ріднім Краї долю кращу я утверджу!
Прошкують з Вирію до нас лелеки і Волхви.
Ждете, раби, прощень і раю в каятті провин?
Та ми ж – по духу і по плоті – з вами протилежні!
Відсиділися в час змагань у тиші прибережній?!
Це ж не по вас бурхливість вод!
Ви – нижчі від трави!
У Ріднім Краї долю кращу я утверджу!
Прошкують з Вирію до нас лелеки і Волхви.
Душа проміниться, вдягає сонячні одежі,
Клич змагу за свободу нам Шевченка Заповіт:
«Любіть її, Україну убогу, так любіть!..» –
І вишле засвіт гордо Слова рідного кортежі.
У Ріднім Краї долю кращу я утверджу!
Малюнки Миколи Самохіна