(За Шопеном)
Прийде вечір, мов птах
незрячий,
Біля вікон людських
заплаче,
В темну постіль свою
покличе
Тепле світло мого
обличчя.
Ніжно-ніжно зіп’ю
свят-вечір,
Шлях Чумацький – імлиста
клечань.
Ніч. Разки зірочок –
коралі.
Промайніть, проминіть
печалі…