Фредерік Шопен

Ноктюрн

(За Шопеном)

Прийде вечір, мов птах
      незрячий,
Біля вікон людських
      заплаче,
В темну постіль свою
      покличе
Тепле світло мого
      обличчя.

Ніжно-ніжно зіп’ю
      свят-вечір,
Шлях Чумацький – імлиста
      клечань.
Ніч. Разки зірочок –
      коралі.
Промайніть, проминіть
      печалі…

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *