Мати й син

Сьогодні сумний сніг, синочку!

Світлій пам’яті сина Володимира
у дату його з’яви у цей Світ…

спала?.. сновидою сновигала
сама собі…
сама собою спасаюся…
світло світильника скаче
списує стіну сюжетами старого…

сину
синочку
сніг сьогодні
сніг-сніжок стелиться
сріблиться стежкою
ступаю
серце стужавіло сумом
Світ – суцільна сльоза!

стрічають стурбовано сосни
співчувають
стукають сухими суглобами
спурхують сніжинки
сповити співпереживанням
спасибі сестриці…

сьогодні снився СИН
солодко сміявся
стій спинись…
сонце сполохало сон світанком
спомин стерся стуманився
сльотаво
спішу
скрипить сніг
старішаю
сивішаю…

спромоглася
стрічай синочку страдницю-матусю
стрілись
скучила
стою
свинцевий свічник спалахує
свічка світить…
спалюю себе
сльозу
списую словами серця
сіро-білий ситець снігу …
смикаюсь стогну
схиляюся
скнію
схиляється Світ
скімлить склепіння…

сину
синочку стомилася
сіла
самотній стіл
спекла солодощі
сама спеклася синочку…
струною скрикую
скипаю
сплакую
сумно…

справа сіла синичка
скоса споглядає
скльовує стигло-калинний сум…
сиджу
свічку сторожую
сколихуюсь секундами
стікаю…
скільки солоних слів…
скільки снів-Світів стоптало серце!?.

сепія сьогодення
сховалося Сонце…

сніг синочку
сніг спікається сивиною
сповідуюсь:
спомини склала – стоси
схрестила синьо-жовтою стрічкою
сльоза – сургуч…
сорочку сину сховала скриня
стереже
спогляну-спогляну
скроплю сльозою
сховаю…

сталося страшне –
страшніше страшного:
сусід сходу скаженіє
скреготить
страхом сповнений
сиплються смертоносні снаряди
суцільна стрілянина:
скривавлені
скалічені
страчені
схоронені…
сценарій – стерти
спустошити схотів стерв’ятник
самодур самодержець
свистить снаряд
сьорбатиме судну смерть свою!
сказано: скарається смертю
сотворящий смерть!
свобода – сила!..

спіткнулося слово…

сирена…

собою сповнюю сон
спи спокійно синочку
зціловую сміх світлини
свічка станула
сповзла…
слідом сіюся снігом…
солоним снігом…

19.11.22

Коментувати

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *