Гроза

Гроза

Гроза… А душі з Богом знов не говіркі.
В природі ґвалт. Землі і неба протиріччя.
Жбурляє вітер хвищу прямо ув обличчя.
По вулицях пливуть не ручаї – річки.

Я тут в теплі.
   А за вікном – мов потойбіччя.
Ці зливи, бурі, випущені з неба ким?..
Гроза. А душі з Богом знов не говіркі.
В природі ґвалт. Землі і неба протиріччя.

Самотньо. Роздуми, як спалахи, гіркі.
Ллє дощ.
   Гука Мара, Марія чи Марічка?..
Творець завжди всім спраглим
      в тьмі запалить свічку,
Щоб вибрели на ПРАВди, істини стежки.
Гроза. А душі з Богом знов не говіркі…

01.05.20

Зі збірки ронделів «Живиця» (2021).

Коментувати

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *