У свічаді моїм лиш одненька свіча,
Вогник блимає, сяє, торка за плече.
Спогад рветься, болить…
і сльозам гаряче.
У свічаді моїм причаївся відчай.
Твій холодний недогарок … ніч…
Плине час,
І піснями розхлюпала стільки вечерь!?.
У свічаді – лик-сум і одненька свіча,
Вогник блимає, сяє… цілує плече…
