Людмила Ромен

Чи ми з’єднаємось у рідності святій?..

«О, не моліться врізнобіч!»
Микола Данько

Чи ми з’єднаємось у рідності святій?..
Все  врізнобіч.
   Все жили рвем у протиріччях.
Дажбожу мову в хлів загнали на постій!
Звірине святістю маскуєте обличчя.
Либонь, даремна ще гаряча Слова кров?!
Заслабне!
   Ой, заслабне у піснях і жартах!
Кипить у генах засмальцьований Дніпро.
Невже для мене лиш ці блискавиці гарту?
Скрізь ліхтарі… чужі.
   До наших душ, мо’ шиб,
Стозлоязико тягнуться вони корінням,
Просочуються піною отрути вглиб:
Блаженні*-благуваті – каліч животіння.
Ідіть!
   Ідіть!
      Це ваш останній хресний хід!
Амінь. – Кривавиця пульсує у зіницях,
Стікає сонце, полинами гіркне слід,
І небо палахкоче терням інквізицій.
З Христом в ім’я Христа…
   Яких чекати змін?!
Зреклися рідного. Ми з ворогом у змові.
Дажбоже, сповіщає Великодній дзвін:
Воскресне все!!!
   Пробудно плачеться з Любові!

Зі збірки-волхвеми «Білий лебідь – лебідь Чорний» (2005).


* «Блаженні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне. Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені». (Мт.5,3-4).

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *