Наречена

За вікнами день пригасає

За вікнами день пригасає.
Ввімкнули ліхтар. Йдуть сніги.
А кров стугонить. Біль кремсає…
Ти серцю – близький, дорогий.

Як спалах ковзнув теплий погляд:
І стишивсь судинний мій криз.
Верба стрепенулась у полі,
І місяць між зоряних риз.

Тобі дарувати усмішку
І радість, і спокій! Якби…
Цілунком зі скронь твоїх тишком
Зіп’ю день тривоги й журби.

Я – сильна, міцна! Хай що буде –
Молитвою долю затчу…
Схили свою втому на груди
І любляче серце відчуй.

Зі збірки «Чорнобривці на снігу» (2019).

Залиште відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *