Пісня
слова Людмили РОМЕН
Гості, прошу вас на гостиноньку,
Звичай добрий є: пригостить.
Стіл накритий вже скатертиною
І вареників не злічить.
Приспів:
До вареничків!
Всіх припрошую,
Ще гаряченькі у полумисках.
Гості милії, прехорошії
Ой, в сметаночці, –
витріть вуса ви.
До вареничків!
Вам з картоплею?
Візьміть з гречкою і з печінкою,
Із капустою, і квасолею,
Із усякою є начинкою.
Ой добродії, хай смакує вам,
Хай пливуть у рот, в черевце.
Всі засмажені, із цибулею,
Ще одненького із сальцем.
Пане з вусами, ваша талія?
Розстебніть собі ремінця.
От варенички, в роті тануть всі,
Їжте, їжте всі, до дінця.
Ще на деньці є із затіркою,
Ловиш – штрикаєш – не догнать.
Обійнявся хтось із макітрою,
Наче з жінкою, дивина.
З полуничкою, соком бризкає
Солодесенько на вустах.
Хтось сусідоньку ніжно тискає,
Ще вареничків, смакота.
Ох, варенички, із грибочками
До горілочки, до вина.
Угинається у садочку стіл,
А хазяєчка, аж слина.
Пан із панею всі в сметані вже,
А ще ж з вишнями, налітай!
Ось останнього ділять вже ножем,
Рахувала ж я лиш до ста.
Хтось облизує пальці й цмокає, –
Розгулялася вся душа.
Поцілуй мене, синьоокую,
Бо умію я пригощать.
Приспів:
До вареничків!
Всіх припрошую,
Ще гаряченькі у полумисках.
Гості милії, прехорошії
Ой, в сметаночці, –
витріть вуса ви.
Вишні квітуть знов Україною,
І варенички дружно всі киплять.
На здоров’я вам із родиною,
Є варенички –
будем процвітать!