Липа

Гаснуть лип лампади…

Гаснуть лип лампади у туманах сивих…
Дощ чаклує: ось і трунок – келих снів.
Долюби!
      Схмелій від солоду вишнівок,
Розчинись!
      В обійми всю мене замкни!

Не мовчи! Кипи!
   Кипи!
      О, се Мовчання?!
Дощ цілує білі личка хризантем.
Я не хочу снів
      і днів цих проминання –
Тиховодь.
      З’яріймось близькості вогнем!

…Гаснуть лип лампади.
      Проступає вечір.
Плачуть Лебеді,
   о людоньки,
      як ми!
Шарпа вітер, мов чужі, холодні плечі.
Відлітаю в Дощ.
      А серце так щемить…

Із волхвеми «Білий лебідь – лебідь Чорний» (2005)

Залиште відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *