Січень-Людмила Ромен

Січень

Диптих

1.

Січень сіє світло слова, –
Схимник, скальд, славіст снігів.
Сад скоцюрбивсь сивобровий,
Спить собі. – Солодких снів.

Сніг сота світ слова свіжо,
Справіку – сакральний скарб.
Силует скресає сніжний,
Серце скрикне, – скельце смальт.

Ся стихія суголоса
Сколихне сльозу свічі.
Спомин стямивсь світлобосий,
Сплів сонети. Сів спочить.

2.

Снігів сріблястий ситець
Скуйовдить свіжий скрик,
Сурмить світання світле,
Синички скромний скік.

Снігів смутні сюжети
Скошлатять спогад, сон –
Сповідний скит секретів,
Строфічний світлий сонм.

Січе самотність січень.
Співзвуччя серенад.
Спурхну. Стривожу стрічу.
Струною сяє сад.

Сміюсь! Свічусь, схмеліла,
Сварога славлю світ!
Сієста. Сонце стиле,
Сную солодкий слід.

Зі збірки «Чорнобривці на снігу»

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *