Миколі Самохіну присвячується
Під снігом білим барви-колорити,
Тобі від Бога дана ця краса.
І серце мріло: край, стежки, роса!
Любов в полотна прагло перелити.
Ввібрав червоний колір від калини,
А жовтий – промінь сонця, цвіт кульбаб,
Перев’язала стрічка голуба
Сули і неба рідної Вкраїни.
Дух Перекопівки і ромен-зілля,
Пісень, кобзарських дум, звитяг заграв,
Величний Ромен-град в красі постав
В твоїх картинах. В них черпаєм силу.
Твій пензель підмальовував лик Світу.
Твій усміх, твої очі завжди в нім!
Роздарював себе, як листя, дні.
Дні листопадні…
Відлетів з вуст вітром…
Відмалював. Зашерхли фарби… Вирій…
Миколо Сам-Ох-іній… іній… іній…
2020
Картина Миколи Смохіна “Подружжя”.