Присвята воїну-родичу,
і всім синам-захисникам…
Молюсь за тебе, синку та онуку,
Хай Ангел береже і серце, і плече
Твоє, і матері сльозу терпку з очей…
Ти – воїн, ти – солдат, і не з принуки.
В окопі чи біжиш вперед – скрізь кулі,
Летять снаряди… Поруч друга вже нема:
Стоїть в очах душа – не вбита, лиш німа…
Весна – в хіджабі… й жодної зозулі…
Гудуть шахеди: чорний згар, руїни,
Авіабомби шле руснявий окупант:
І школа – без дверей і вікон, і без парт…
Та Мати – омофором тобі, сину!
Вербову гілочку сестра уявну
Кладе із автоматом поруч: «Будь живим!
Сміливим, братику», – летить мольба крізь дим. –
З тобою ми, захиснику наш славний.
Господь, Отець, – бронею будь для сина,
О будь непробивним, палаючим щитом,
Рятуй його, охорони від куль, від бомб,
Він перемогу наближа Вкраїні!
Я вірю в твою мужність, сину!
10.04.23