Стежина зоряна – як пуповина, З криниці неба до земних криниць, Нанизує для серця голос птиць Промінчик, що веде життям людину. Її бриніння чуєм без
В очах бабусеньки – ввесь світ!
Пришив ось хмарку сонцепромінь до тополі, Та біла хмарка усміхається, висить… У пам’яті бабуся – огородець поле, Блищить городина у
