Тут зібрані всі опубліковані матеріали цього сайту.
Світлій пам’яті сина Володимира у дату його з’яви у цей Світ… спала?.. сновидою сновигала сама собі… споночіла світлиця схлипує сама
…і зірка зірці крізь сльозу говорить: яка вона заплакана й мала. Володимир Затуливітер Свічки життя – лузайте, гарбузи! На Сонці
Нам буде сонцем кожен кущ і камінь У ці хвилини гострі і щасливі! Олена Теліга У кожнім з нас із
Цикл 1. Віють вереснем вітри. В верховітті вільхи – вихор. Вільнодумний, владний витвір Вихоплю, втоплю в віки. Виноградних вип’ю вин,
Повисла павутинка пам’яті посивілими полинами… Піймалась. Погойдуюсь, посивілою повнею… Переживаю пережите. Просіюю пройдене піском. Пожурилася піснею перелітних птахів. Прозріваю. Пробудилася
Твою сорочку білу одягла калина, Як молодість твоя, твоя весна. Цвіте! Віночки-очки – хмарок неба легкоплинні. В цей корінь, гілля
