Стежина зоряна – як пуповина, З криниці неба до земних криниць, Нанизує для серця голос птиць Промінчик, що веде життям людину. Її бриніння чуєм без
Павутинка пам’яті
Повисла павутинка пам’яті посивілими полинами… Піймалась. Погойдуюсь, посивілою повнею… Переживаю пережите. Просіюю пройдене піском. Пожурилася піснею перелітних птахів. Прозріваю. Пробудилася
