Стежина зоряна – як пуповина, З криниці неба до земних криниць, Нанизує для серця голос птиць Промінчик, що веде життям людину. Її бриніння чуєм без
У морі буднів сих…
У морі буднів сих піднять вітрило – і до Вас – любить! Литаври тіла, – вже не втримать сонячного згуку.
