Стежина зоряна – як пуповина, З криниці неба до земних криниць, Нанизує для серця голос птиць Промінчик, що веде життям людину. Її бриніння чуєм без
Пам’яті Василя Стуса
О земле втрачена, явися Бодай у зболеному сні, І лазурово простелися, І душу порятуй мені. Василь Стус Вінок волошково-сонячний впав
